Краєзнавець розповів, як у замку Любарта знайшли тисячолітнє золото

Луцький краєзнавець Олександр Котис опублікував історію про те, як під час розкопок у замку Любарта знайшли візантійське золото.

Про це він написав на сторінці «Рефлексії старого Луцька з Олександром Котисом» у фейсбуці.

За словами Котиса, Орест Левицький – натхненний дослідник минулого, член Історичного товариства Нестора-Літописця, написав багато праць. Про Луцьк збереглося дві його роботи – «Луцкая старина» і «История одного древнего Волынского храма». В останньому він описав кілька розкопок, які проводилися в церкві Івана Богослова. Під час однієї з них знайшли золото XI століття, яке згодом зникло у невідомому напрямку.

«1859 року солдати копали в замку яму. Місце, де вони копали, прилягало до східної сторони стародавнього храму, фундаменту його вівтаря. Випадково солдати знайшли єпископську гробницю і в ній – золоті речі вагою 20 лотів (приблизно 250 грамів). Речі ці були відібрані у солдатів та подано по начальству. Генерал-губернатор, кн. Васильчиков, перепровадив їх до університету з пропозицією придбати їх для університетського музею. Волошинський, який завідував музеєм, дав про них несприятливий відгук, і університет відмовився від придбання речей.

Тоді князь Васильчиков відправив речі до Імператорської археологічної комісії. В останній речі були визнані предметами візантійської роботи XII або XI століття, але для придбання Імператорським Ермітажем непридатними. Нещасні золоті речі повернули до Києва. Цього разу князь Васильчиков передав речі Волинському губернатору, щоб останній доручив судовим установам вирішити питання, кому віддати коштовності – духовному відомству чи військовому. Що сталося з цими речами, куди вони потрапили і де тепер перебувають, невідомо».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!