«Щодня по парі»: незряча волонтерка з Луцька сплела чергову партію робочих рукавиць для волинських бійців. ВІДЕО

За останні пів року незряча волонтерка Валентина Мазурик із Луцька зв'язала для військовослужбовців 170 пар робочих рукавиць. Нову партію в'язаних виробів уже передала через волонтерів на фронт.

Щоб навчитися в’язати такі рукавиці, розповіла Суспільному жінка, знадобилося 10 місяців. Уже після 70-тої пари зрозуміла, який варіант найкращий.

Нині щодня волонтерка старається зв'язала хоча б одну пару рукавиць.

"Це робочі рукавиці, і хлопці їх використовують, якщо дуже великий мороз, їх є печатки, то вони наверха наложують. Тоді вже точно тепло. Вони захищають від мозолів, це ж треба снаряд взяти, чи ще щось. Голими руками не візьмеш", — говорить лучанка.

Валентина Мазурик втратила зір 15 років тому. Рукавиці в’яже із 2014-го року, схему для них розробляла сама. Каже: якщо буде брак, піде стрілка, тож під час в'язання час від часу ретельно пальцями перевіряє виріб.

"Потім знаю, скільки має бути петель, наприклад, якщо задумаюся, пройду там п’ять рядків, чи скільки, а потім перерахувала, а тут одної бракує, або одна лишня, тоді вертаюся назад поки не знайду помилку", — зазначила жінка.

Матеріалами незрячій волонтерці допомагають небайдужі лучани. Каже: приносять нитки різної товщини та різної величини — бавовняні, шерстяні, акрилові.

"В будь-якому разі йде мінімум дві нитки, щоб якщо одна порветься, друга гарантує. Тут одна товщина, потім переходжу на інші – друга товщина, і закінчується третьою товщиною. А потім зшиваю", — розповіла лучанка.

Здебільшого Валентина Мазурик в’яже рябі рукавиці для повноцінного маскування військових, а сортувати кольори їй допомагають соціальні працівники. Всього, каже, має сім коробок по сім мотків ниток різних кольорів.

"Порозложували мені, там же відтінки роді не грають. От тут, наприклад, різні зелені. Я робила повністю білі, мені підказали, один десантник каже: "Ви не робіть повністю білі, тому що не завжди є сніг, біле видно дуже". Отак робити краще", — сказала жінка.


За останні пів року незряча волонтерка Валентина Мазурик із Луцька зв'язала для військовослужбовців 170 пар робочих рукавиць. Нову партію в'язаних виробів уже передала через волонтерів на фронт.
Щоб навчитися в’язати такі рукавиці, розповіла Суспільному жінка, знадобилося 10 місяців. Уже після 70-тої пари зрозуміла, який варіант найкращий.

Нині щодня волонтерка старається зв'язала хоча б одну пару рукавиць.

"Це робочі рукавиці, і хлопці їх використовують, якщо дуже великий мороз, їх є печатки, то вони наверха наложують. Тоді вже точно тепло. Вони захищають від мозолів, це ж треба снаряд взяти, чи ще щось. Голими руками не візьмеш", — говорить лучанка.
"Щодня по парі": незряча волонтерка з Луцька сплела чергову партію робочих рукавиць для волинських бійців
Фото: Суспільне Луцьк
Валентина Мазурик втратила зір 15 років тому. Рукавиці в’яже із 2014-го року, схему для них розробляла сама. Каже: якщо буде брак, піде стрілка, тож під час в'язання час від часу ретельно пальцями перевіряє виріб.

"Потім знаю, скільки має бути петель, наприклад, якщо задумаюся, пройду там п’ять рядків, чи скільки, а потім перерахувала, а тут одної бракує, або одна лишня, тоді вертаюся назад поки не знайду помилку", — зазначила жінка.

Матеріалами незрячій волонтерці допомагають небайдужі лучани. Каже: приносять нитки різної товщини та різної величини — бавовняні, шерстяні, акрилові.

"В будь-якому разі йде мінімум дві нитки, щоб якщо одна порветься, друга гарантує. Тут одна товщина, потім переходжу на інші – друга товщина, і закінчується третьою товщиною. А потім зшиваю", — розповіла лучанка.

Здебільшого Валентина Мазурик в’яже рябі рукавиці для повноцінного маскування військових, а сортувати кольори їй допомагають соціальні працівники. Всього, каже, має сім коробок по сім мотків ниток різних кольорів.

"Порозложували мені, там же відтінки роді не грають. От тут, наприклад, різні зелені. Я робила повністю білі, мені підказали, один десантник каже: "Ви не робіть повністю білі, тому що не завжди є сніг, біле видно дуже". Отак робити краще", — сказала жінка.

З 2014-го року, зазначила луцька волонтерка, зв’язала 3 200 робочих рукавиць і на цю кількість використала орієнтовно 320 кілограмів ниток.

"Йде на одну пару десь приблизно 100 грамів. Всі не можуть допомагати, але якби більше людей було, то мені здається, що солдатам було б легше. Вони повинні відчувати допомогу, нашу увагу", — додала жінка.

Нову партію рукавиць Валентина Мазурик відправила для військових 100-тої Волинської бригади тероборони та 14-тої окремої механізованої бригади. Окрім рукавиць, Валентина Мазурик торік передала на фронт 200 кілограмів сушених яблук і перетерла 30 літрів калини для бійців.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!