Волинянка перетворила своє помешкання на музей вишивки

Ольга Литвінчук з села Нехвороща Зимнівської громади свою оселю прикрасила барвистими вишивками. Її домівка, наче музей, де зібрані зразки узорів з усієї округи, адже у час, коли журнали зі схемами вишивок були доступні не усім, а інтернету у селі не було й поготів, люди обмінювалися готовими виробами, щоб хрестик за хрестиком перенести на полотно котрийсь з орнаментів. Ольга Амбросіївна виготовила сотні вишиваних робіт і кожна займає своє почесне місце в її оселі.

Про це пише Слово правди.

Жінка ось уже 76 років проживає у Нехворощах. Спочатку її сім’я мешкала на хуторі під самісіньким лісом, а згодом, не досипаючи ночей, цеглинка до цеглинки будуваливони з чоловіком новий будинок у селі, тримали велике господарство – свиней, корів, биків, щоб мати кошти зводити житло. У любові до праці ростили двох дітей – сина Євгена й доньку Катерину.

Трудилася жінка деякий час в Микуличах у ветлікарні, а потім упродовж 16 років – на фермі дояркою. Працювати доводилося з спозаранку й до пізнього вечора. Все, ж якою б втомленою жінка не була, відпочинок знаходила за вишиванням. А хист до ремесла Ольга Амбросіївна перейняла від мами, теж затятої вишивальниці,й зуміла передати його доньці Катерині. Тож уся родина прикипіла до цього традиційного українського рукодільного мистецтва.

«До кого б ми не поїхали з рідні на празник, мама завжди звертала увагу на вишивки, які прикрашали оселю, і завждиїй на очі потрапляла котрась особлива, яку хотілося відтворити повністю, часом, щось поєднати в один орнамент. Скільки ж доводилося трудити очі, адже кожен хрестик потрібно вирахувати й перенести на свій виріб… Інколи мама на свій смак удосконалювала візерунок, підбираючи кольори чи відтінки ниток.А нитки купувала щоразу, як їздила у місто на ринок. Бувало, везла додому повнісіньку торбу різнобарвних мотків, не шкодувала на них грошей. Нерідко продавці для постійної покупчині робили й знижки», – пригадує донька майстрині Катерина.

Роздивлятися роботи ОльгиАмбросіївни можна годинами, адже їх, здається, просто незліченна кількість – у кожній кімнаті є чимало вишитого –штори, картини, серветки, рушники на іконах, а ще – подушки й подушечки. І навіть стіни прикрашають великі власноруч виготовленікилими. Такі були дуже популярними свого часу й затяті вишивальниці місяцями старалися викроїти вільну хвилинку, аби така краса була і в їхній оселі. Пані Ольга створила чотири таких килими, вишила на них казкові краєвиди, благородних оленів,а ще –букети троянд, братики.

Ніколи не бралися рахувати усіх вишиваних виробів ні сама майстриня, ані її діти. Те, що не розміщене у кімнатах – охайно зберігається у шафі, щось подароване родичам і друзям сім’ї, а частину вишитих рушників, скатертину, доріжки передала Ольга Амбросіївна у місцеву церкву.

-Коли до нас приходять гості, а особливо ті, які тривалий час не бували в нашій оселі, то не лише із неабияким захватом роздивляються вишивки, а ще дістають телефони й усе довкола фотографують, щоб потім поділитися цією вишиваною красою з іншими, – каже пані Катерина. – Мамині роботи могли бачити й усі учасники фестивалю «Українське коровай-сузір’я», адже кілька зразків експонувалися на виставках.

Найулюбленіші мотиви для вишивки у жінки – квіти, які, немов оживають на полотні, чаруючи погляди. Напевно тому й удаються вони такими природніми й живими, бо ж любить Ольга Амбросіївна вирощувати різнобарв’я на своїх клумбах, на підвіконнів будинку. Яскравим квітом завжди повниться її обійстя й оселя, а зараз – особливо, адже через проблеми із зором жінка більше не може займатися улюбленим хобі. Нарциси, півонії, кущові троянди – джерело позитивних емоцій для усієї сім’ї. А уже понад рік квітник на обійсті Литвінчуків вабить погляд перехожих оригінальними вимощеними жовто-блакитними клумбами.

Ольга Амбросіївна – не лише знана в окрузі вишивальниця. Гарні сукні, спідниці, блузи, костюми вона шила для себе і доньки Катерини, для односельчанок, які не раз зверталися з проханням про модну обновку. І хоч невблаганний час змусив ці заняття лишити в минулому, жінка, яка не звикла сидіти без діла, зараз залюбки порається по господарству – тримає 90 курчат, любить пекти пироги, паски та хліб, а ще – завжди рада гостям, яких охоче знайомить зі своєю вишиваною колекцією.

Валентина ТИНЕНСЬКА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!