У село на Волині можна дістатися лише човном. ВІДЕО
Щоб дістатися із села Боровне до Надрічного у Камінь-Каширському районі, треба перепливти річку Стохід човном.
Про це розповіла Суспільному Олена Клімчук, яка виконує обов’язки старости Боровненського старостинського округу.
У Надрічному зареєстровано восьмеро людей. Човном у село везуть документи для оформлення субсидії та допомоги на дрова.
З Боровного через Стохід до Надрічного орієнтовно три-чотири кілометри. Якщо ж їхати на авто дорогою на Маневичі, то потрібно зробити гак у майже 40 кілометрів, – каже місцевий житель Олександр, який допомагає Олені Клімчук з переправою.
"У Надрічному люди лишилися люди похилого віку, у них немає човнів, бо немає сенсу їх тримати. А по цю сторону майже у кожній хаті є човни", – розповідає чоловік.
Понад кілометр до села треба йти лісом. Зі слів виконувачки обов’язків старости, Надрічне – найменше село у старостинському окрузі. Усього є два десятки хат — половина з них – пустки.
82-річна Марія Коваль каже: проживає сама, через те, що була розлита річка, до Боровного не могла дістатися пів року. Хліб в село не привозять, то жінка ходить за ним до сусіднього села Набруску — три кілометри в один бік і три назад.
Найстарша жителька Надрічного 95-річна Єфросинія Пивоварчук каже: ще сама себе обслуговує, як щось потрібно, — їй допомагають родичі.
Із початком повномасштабної війни оселилася у селі Надрічне в батьківській хаті, — каже Любов Глушкова. Жінка приїхала з Кривого рогу. З її слів, тут спокійно, чисте повітря, ліс одразу за хатою, але бракує магазину і транспортного сполучення.
Село не має інфраструктури і "оживає" влітку, коли сюди приїздять люди з міст. Каже: річка Стохід увійшла в береги і нині є можливість полагодити кладки, які були затоплені, щоб полегшити сполучення між селами Боровне і Надрічне.
Про це розповіла Суспільному Олена Клімчук, яка виконує обов’язки старости Боровненського старостинського округу.
У Надрічному зареєстровано восьмеро людей. Човном у село везуть документи для оформлення субсидії та допомоги на дрова.
З Боровного через Стохід до Надрічного орієнтовно три-чотири кілометри. Якщо ж їхати на авто дорогою на Маневичі, то потрібно зробити гак у майже 40 кілометрів, – каже місцевий житель Олександр, який допомагає Олені Клімчук з переправою.
"У Надрічному люди лишилися люди похилого віку, у них немає човнів, бо немає сенсу їх тримати. А по цю сторону майже у кожній хаті є човни", – розповідає чоловік.
Понад кілометр до села треба йти лісом. Зі слів виконувачки обов’язків старости, Надрічне – найменше село у старостинському окрузі. Усього є два десятки хат — половина з них – пустки.
82-річна Марія Коваль каже: проживає сама, через те, що була розлита річка, до Боровного не могла дістатися пів року. Хліб в село не привозять, то жінка ходить за ним до сусіднього села Набруску — три кілометри в один бік і три назад.
Найстарша жителька Надрічного 95-річна Єфросинія Пивоварчук каже: ще сама себе обслуговує, як щось потрібно, — їй допомагають родичі.
Із початком повномасштабної війни оселилася у селі Надрічне в батьківській хаті, — каже Любов Глушкова. Жінка приїхала з Кривого рогу. З її слів, тут спокійно, чисте повітря, ліс одразу за хатою, але бракує магазину і транспортного сполучення.
Село не має інфраструктури і "оживає" влітку, коли сюди приїздять люди з міст. Каже: річка Стохід увійшла в береги і нині є можливість полагодити кладки, які були затоплені, щоб полегшити сполучення між селами Боровне і Надрічне.