Відчув, що може не повернутися: волинянин перед відправкою на передову попросив зустрічі з батьками

Відчув, що може не повернутися: волинянин перед відправкою на передову попросив зустрічі з батьками
Всього 25 літ відміряла доля загиблому захисникові України, жителю селища Дубище на Рожищенщині Віктору Шершню. Та своє коротке життя прожив він гідно, бо усі, хто знав загиблого Героя, з ким його зводили життєві дороги, відгукуються про Віктора, як про дуже добру, відповідальну людину, щирого патріота рідної землі.

Спогади про Героя розмістили на сайті Рожищенської міської ради.

Віктор добре вчився у місцевій школі, був прикладом для однокласників та друзів, з відзнакою закінчив коледж, згодом – кафедру автомобілів і транспортних технологій Луцького національного технічного університету, відслужив строкову службу, планував жити і працювати під мирним небом. Та всі плани змінила війна…

11 березня 2022 року Віктор Шершень отримав повістку і був мобілізований до 24 окремої механізованої бригади. Напевно відчував, що може не повернутися, тому й попросив батьків про зустріч перед відправкою на передову. Це була їхня остання зустріч.

А далі – щоденні переживання, очікування дзвінка від сина, короткі розмови і … мовчанка, яку обірвала чорна звістка про загибель…

Військовослужбовець Віктор Шершень загинув 20 травня у районі населеного пункту Комишуваха на Луганщині.

25 травня 2022 року «на щиті» Герой повернувся на рідну землю, а наступного дня Віктора Шершня провели в останню земну дорогу.

Серед великої кількості людей, які прийшли віддати шану загиблому – четверо товаришів Віктора Шершня, з якими проходив строкову службу у Хмельницькому. Молоді чоловіки не соромилися сліз і щиро зізналися, що розум не хоче усвідомлювати втрати людини, яка завжди готова була прийти на допомогу, ніколи ні на що не нарікала, була сповнена планами на майбутнє.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдат Віктор Шершень нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно (Указ Президента України №8/2023 «Про відзначення державними нагородами України»).

31 березня 2023 року представники Другого відділу Луцького РТЦК та СП вручили нагороду батькам захисника. Та жодні ордени чи нагороди не зможуть втамувати душевний біль від втрати сина.

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас.

Щира подяка батькам – за сина-Героя!


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Співчуваємо щиро ,немає таких слів що вгамує душевний біль батькам , рідним Слава Герою.Хто загинув на війні ,Є ГероЙ .Слава ЗСУ і у особі майора Житінського Бориса Юрійовича 15,5,1973 року народженного у місті Луцьк якого закатували колоборантів ! Слава Україні.родина потерпілих1/244/08.
Відповісти
Останні новини
Відчув, що може не повернутися: волинянин перед відправкою на передову попросив зустрічі з батьками
23 травень, 2023, 05:28