«Відмови від новонароджених були, є і будуть»: інтерв’ю з директором Луцького пологового будинку

Про перинатальну смертність, відмови від новонароджених, покращення матеріально-технічного забезпечення закладу, пологи в укритті, важливість профілактичних гінекологічних оглядів та багато іншого – в інтерв’ю з директором Луцького клінічного пологового будинку Сергієм Сябруком.

Про це пишуть Волинські новини.

Чи готовий був колектив пологового будинку до початку повномасштабної війни? Як довелося організовувати роботу медзакладу з огляду на воєнний стан?

Задовго до 24 лютого 2022-го ми розуміли, що пахне війною, однак усе одно повномасштабне вторгнення зі страшними бомбардуваннями мирного населення, об’єктів цивільної інфраструктури стало шоком. Незважаючи на це, 90% працівників пологового будинку 24 лютого вчасно вийшли на роботу. Не змогли дістатися лише ті, хто проживає поблизу Луцька, – через проблеми з доїздом. Усі структурні підрозділи пологового будинку того дня працювали у звичному режимі.

Відзначу, що медики, які надають акушерсько-гінекологічну допомогу, завжди готові до екстремальних ситуацій. Скоріше, ми стикнулися з психологічним викликом, адже не знали, як розвиватимуться події, чи очікувати зростання кількості пацієнток, чи не доведеться нам разом з іншими лікувальними закладами області надавати допомогу пораненим.

У перші дні великої війни в нас було по вісім-дев’ять пологів на добу. До нас приїжджали народжувати з різних регіонів України, де велися бойові дії: із Київської, Луганської, Донецької, Сумської, Чернігівської, Харківської та інших областей.

Чи багато медичних працівників закладу виїхали за кордон із початком повномасштабної? Чи зараз пологовий відчуває нестачу кваліфікованих кадрів?

Із кадрами в нас проблем немає.

Невдовзі після повномасштабного вторгнення три лікарі покинули пологовий будинок: анестезіолог та два лікаря акушери-гінекологи, зокрема один пенсійного віку. Згодом і анестезіолог, і акушер-гінеколог молодшого віку повернулися.

Також ми прийняли на роботу двох лікарів-анестезіологів, які виїхали з територій, охоплених бойовими діями. Анестезіолог із Херсонщини досі в нас працює.

У зв’язку з реформуванням медичної системи та економічною доцільністю у 2021-2022 роках нам довелося оптимізувати кількість персоналу. І нині в пологовому будинку працюють 72 лікарі, 156 осіб із числа середнього медичного персоналу та 50 молодших медичних працівників.

Скільки за час великої війни було прийнято пологів? Скільки немовлят народилося? Порівняно з попередніми роками кількість пацієнток зменшилася?

У середньому протягом року в нас народжується півтори тисячі немовлят. 10% новонароджених потребують додаткової спеціалізованої вузькопрофільної неонатальної допомоги через передчасні пологи чи ускладнений перебіг вагітності та пологів.

У 2021 році відбулося 1500 пологів. Однак у зв’язку з повномасштабною війною, тим, що багато жінок, у тому числі вагітних, виїхали за кордон, торік кількість пологів зменшилася – до 1220. У цілому за 2022 рік у нас народилося 1229 дітей. 1030 дітей народилося, починаючи з 24 лютого.

Також протягом минулого року ми надавали акушерсько-гінекологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам – загалом 153 жінкам. Зокрема, по акушерську допомогу торік звернулися 77 жінок із числа внутрішньо переміщених осіб і народили. У 23 випадках пологи відбулися шляхом кесаревого розтину.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні ми прийняли 1376 пологів, зокрема у 89 жінок, які змушені були покинути свої домівки через війну.

Чи доводилося приймати пологи в укритті під час повітряної тривоги?

Із початком повномасштабного вторгнення перед нами гостро постало питання безпеки. Оскільки я у свій час брав участь у бойових діях, то знаю, що таке війна, що таке бомбардування та прильоти. Пологовий будинок не має бомбосховища, але, як і кожен заклад, має підвальні приміщення. Ми відразу їх переобладнали під палати, санітарні та душові кімнати, пологову залу, операційну, склади із медикаментами, технічною та питною водою, їжею. І пологова зала, і операційна оснащені необхідним обладнанням і технікою. Маємо потужний дизельний генератор і кілька менш потужних, буржуйки…

Під час повітряної тривоги і персонал, і пацієнтки спускаються в укриття. Благодійники з Німеччини навіть придбали нам спеціальні сумки-переноски для немовлят, аби батькам комфортно було сходити в підвальне приміщення з новонародженими.

Загалом у пологовому залі в укритті в нас народилося п’ятеро немовлят. На щастя, нам не довелося робити операцій в укритті.

А чи багато відмов було від новонароджених?

На жаль, відмови були, є і будуть. Але з кожним роком кількість таких зменшується. Пам’ятаю, у 2001-2003 роках нараховувалося від 14 до 18 відмов від немовлят на рік. Переломний момент настав тоді, коли запрацював проєкт «Здоров’я матері та дитини». Наш пологовий будинок був одним із перших в Україні, де в жовтні 2003 року почали впроваджувати цей пілотний проєкт.

Він був скерований на покращення здоров’я матерів і дітей шляхом упровадження сучасних перинатальних технологій, що ґрунтувалися на доказовій медицині. Що це дало? Змінилася сама атмосфера в пологовому будинку. Почали впроваджувати в практику партнерські пологи. Родичі змогли вільно відвідувати пацієнток після пологів. Жінки стали народжувати в індивідуальних пологових залах (раніше в одному пологовому залі могли народжувати дві-три жінки). Після народження малюка почали прикладати до тіла мами, аби забезпечити контакт «шкіра-до-шкіри», налагодити грудне вигодовування. Післяпологові палати теж стали індивідуальними, де сумісно перебувають мати і дитина, тобто категорично відмовилися від функціонування дитячих палат, де малюки перебували окремо від мам.

Усе це сприяло тому, що жінка, яка прийшла народжувати з думкою відмовитися від дитини, після пологів залишалася з немовлям, налагоджувала контакт із ним, розпочинала грудне вигодовування… Це спонукало жінку залишити дитину, любити та виховувати її.

Тому з 2004-2005 років ми фіксували одну-дві-три відмови на рік. А, наприклад, у 2009, 2011, 2012 чи 2016 роках не було жодної відмови від дитини. Протягом 2020-2022 років було лише шість відмов, зокрема одна – торік.

Які показники материнської та перинатальної смертності зафіксовано в пологовому будинку протягом останніх років?

Материнської смертності в пологовому будинку з 2015 року не було.

Якщо говорити про такий показник якості наданої медичної допомоги, як перинатальна смертність (відображає всі випадки смерті плода або новонародженого в період із 22 тижня вагітності до семи діб після народження, – ВН), то в середньому в країні у 2020 році він становив 8,89 на одну тисячу новонароджених, у 2021 році – 9,21, а у 2022 році – 7,6. На Волині цей показник у 2020 році становив 7,58, у 2021 році – 4,79, у 2022-му – 6,15. У пологовому будинку показник перинатальної смертності у 2020 році склав 3,6 на тисячу новонароджених, у 2021 році – 2, у 2022-му – 3,3. Це показники розвинутих країн Заходу.

Безумовно, таких показників нам вдалося досягти завдяки злагодженій і кваліфікованій роботі всього колективу на кожному етапі надання медичної допомоги пацієнтці.

Ще один пріоритет – пологи без болю. Більшість пацієнток нині розуміють безпечність епідуральної аналгезії. Для порівняння: у 2020 році показник виконання епідуральної аналгезії становив 7%, у 2021-му – 16%, а торік – 25%. Тобто кожна четверта жінка, яка народжує в пологовому будинку, отримує такий вид знеболення в пологах. Єдина вимога – письмова згода пацієнтки та відсутність протипоказань.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!