Чому на Волинь приїхав очільник Бюро економічної безпеки

Сьогодні, 22 березня, в рамках робочої поїздки керівництва Бюро економічної безпеки до Волинської області відбулася відкрита зустріч директора БЕБ Вадима Мельника з представниками силових структур, місцевого самоврядування, бізнесу та громадських організацій області.

Під час робочого візиту презентували та обговорювали проєкт «регіонального плану боротьби з тіньовою економікою» на Волині.
Вадим Мельник наголосив, що попри складнощі, як-от становлення органу в умовах війни та обмежене фінансування, БЕБ продовжує працювати.

«Не секрет, що держава з бізнесом ведуть війну на економічному фронті. Бізнес знищують, перешкоджають діяльності. З боку агресора – різні незаконні втручання. Ми маємо зробити так, щоби бізнес чітко працював», – зазначив очільник БЕБ.



За словами Мельника, завдання БЕБ як аналітичного органу – виявляти фактори, які заважають працювати бізнесу, та вживати заходів щодо їх усунення. Серед основних завдань бюро керівництво виділяє три:

«Попередження, недопущення розкрадання бюджетних коштів. Зрозуміло, чим сильніший бюджет – тим сильніша держава. Це чітка та зрозуміла річ. Якщо ми розкрадаємо бюджет – підкошуємо, послабляємо наші збройні сили. Знаєте, це на межі зради. Другий аспект – блокування активів країни-агресора. Вони нас вбивають. Ми маємо використати всі важелі, щоби відновлювати та відбудовувати Україну. Бізнесу країни-агресора тут достатньо. По-перше, за рахунок цього бізнесу ми маємо відшкодовувати збитки, які вони нам завдають. По-друге, ми не маємо давати їм працювати в Україні на користь своєї держави-агресора».

Третє завдання БЕБ, за словами директора, – наповнення бюджету, унеможливлення використання схем щодо ухилень сплати податків, зокрема підакцизної групи товарів.

«Бізнес від нас має отримати чіткий сигнал: не виходите за рамки – ми вас не чіпаємо, а ви наповнюєте бюджет», – підкреслив директор БЕБ.

За рік та чотири місяці робота бюро, за словами Мельника, має певні досягнення. За 2022 рік БЕБ зробило свій внесок в економічну безпеку в сумі 60 мільярдів гривень. Аналітики упередили скоєння крадіжок з казни держави на понад 7 мільярдів гривень. Окрім того, на понад 40 мільярдів гривень арештували активи країни-агресорки.

«Якщо казати про відшкодування збитків у кримінальних провадженнях, то за два місяці цього року відшкодовано понад 600 мільйонів гривень до бюджету живими коштами. Щодо ефекту від арешту активів. Наприклад, на продане майно було куплено військових облігацій на суму понад 600 мільйонів гривень. Кошти вже працюють на ЗСУ», – резюмував очільник бюро.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!