У Повітряних Силах пояснили, які ракети може збивати Україна та для чого нам винищувачі F-16

Україні потрібні сучасні системи ППО та винищувачі, щоб захистити цивільне населення та визволити тимчасово окуповані території.

Про це в інтерв'ю "24 каналу" сказав речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Також він пояснив, які типи ракет українські військові можуть збивати та чому Україні потрібен такий винищувач, як F-16.

Далі - пряма мова Юрія Ігната.

Які типи ракет збиває Україна і які досі не може знешкодити

За всіма нормами – і міжнародними, і нашими, якщо навіть збито 30% крилатих ракет – робота ППО вже вважається успішною. Важливо, якими ракетами атакують! Ми можемо назвати типи ракет, які здатні збивати, та які ні. Ми можимо збивати типи крилатих ракет, чиї тактико-технічні характеристики дозволяють їх збивати комплексами, які є у нас на озброєнні.

Основні комплекси, які в нас на озброєнні: Бук-М1 та С-300. Це зенітні керовані ракети, які можуть збивати як літаки, так і крилаті ракети.

Які ракети ми можемо збивати:

"Калібр" (3М14) – крилата ракета морського базування (якою ворог атакує з Чорного моря – 24 Канал),

Х-101/Х-555/Х-55 – крилаті ракети повітряного базування,

Р-500 (9М728) – крилата ракета наземного базування зі складу комплексу Іскандер-К (аналог "Калібра"),

Х-59 – керована авіаційні ракета "повітря-земля",

Х-35 – протикорабельна ракета повітряного, морського або берегового базування.

Ми не збиваємо балістичні ракети. Зокрема, "Іскандер-М" – це балістичні ракети 9М723, які противник багато застосовував на початку війни. Фактично весь свій стратегічний запас "Іскандер-М" росіяни витратили на початку війни, тож згодом почали застосовувати застарілі комплекси "Точка-У". По Краматорському вокзалу, наприклад. Також, на жаль, немає можливості перехоплювати ракети РСЗВ, як от "Смерч".

Всі ці ракети летять швидко – по балістичній траєкторії і фактично падають на ціль з величезною швидкістю. Для того, щоб збити те, що вже падає, потрібні спеціальні зенітні ракетні системи. До балістики ми також відносимо і зенітні керовані ракети С-300, які окупанти застосовують по наземних цілях у прифронтовій зоні на відстані до 150 кілометрів.

Що більша відстань від місця запуску, то більша неточність, тому часто вони потрапляють не туди, куди хотіли, й гинуть мирні люди. У такому застосуванні – це ніщо інше як зброя тероризму.

Ракета Х-22 хоч і класифікується як крилата ракета, але її швидкість 4 – 5 тисяч кілометрів на годину. Її запускають з дуже великої висоти, і при заході на ціль вона фактично пікірує, як балістика. Ця ракета має смертоносну бойову частину вагою 950 кілограмів. Саме вона знесла будинок у Дніпрі та ТРЦ у Кременчуці

Чому важко збити ракету Х-22?

Жодна з понад 120 ракет Х-22, які були випущені з початку повномасштабної агресії, не була збита. І цьому є просте пояснення.

Так, радіотехнічні війська бачать, як летить літак Ту-22М3 чи група літаків, як вони розділяються, як проходить сходження ракети теж видно на радарах. Інша річ – перехоплення ракети та її знищення.

Коли ракета летить з такою великою швидкістю і входить у зону ураження зенітного ракетного комплексу, в нашої бойової обслуги С-300, скажімо, є усього до 40 секунд, щоб її виявити обзорним радаром, безпосередньо захопити радаром підсвіту та здійснити пуск ракети. Цього часу фізично замало операторам застарілого радянського комплексу для успішного виконання такого завдання.

Багато з тих 120 не влучили в ціль. Деякі з них впали у полі… Але чимало з них завдали руйнувань та принесли багато горя українцям. Для того, щоб збивати Х-22, Україні потрібна зенітна ракетна система, яка може працювати в автоматичному режимі, тобто самостійно прийматиме рішення без участі людини – з новітнім радаром та сучасною ракетою.

У такому автоматичному режимі можуть працювати навіть німецький Iris-T й норвезький NASAMS, втім у нас наразі не так багато цих ЗРК. Та й створювались вони не для роботи по балістиці. Але спробувати, звісно можна… Питання лише в тому, що комплекс повинен перебувати в потрібний час і в потрібному місці.

Україні необхідні комплекси, які практично здатні збивати ракети Х-22 та інші швидкісні ракети. Йдеться про ЗРК Patriot та FSAF SAMP/T, які, сподіваємося, надійдуть вже незабаром. Але їх дальність ураження балістичних цілей – лише близько 40 кілометрів.

Для розуміння, зенітний ракетний комплекс (система) складається із командного пункту, на певній відстані від якого розташовується радар, на віддалені від радару, скажімо, 4 пускові установки, плюс машини забезпечення. Таким чином, якщо уявити розташування пускових, наприклад, півколом, то можна захистити повітряний простір від балістики на ділянці умовно понад 120 кілометрів..

Якщо ми говоримо про крилаті ракети та літаки, гелікоптери й БпЛА, то тут вже Patriot та FSAF SAMP/T б'ють до 150 кілометрів. У такому випадку установки можна розставити подалі один від одного, але за умови, щоб радар був на зв'язку з ними.

Плюсом цим західних систем є можливість працювати в єдиному інформаційному полі, тобто обмінюватися інформацією в режимі реального часу. Якщо на цій ділянці не дістав ціль NASAMS, то зіб'є десь далі на маршруті Iris-T, а якщо ні – то Patriot.

Які ще ракети наразі не здатні збивати сили ППО?

Аналогічна до Х-22 склалася ситуація щодо надзвукових протикорабельних крилатих ракет берегового базування Р-800 "Онікс", які часто запускають по Одещині.

Ну і звісно ж найновіша загроза – гіперзвукова аеробалістична ракета Х-47 "Кинджал", що застосовується з літаків МіГ-31К. Складність її ураження умовно в кілька разів вища, ніж тієї ж Х-22, через значно вищу швидкість польоту, ще менший час на реагування техніки і людини.

Донедавна їх застосування мало разовий характер, але нещодавній залп з 6 ракет (Росія випустила 6 "Кинджалів" вночі 9 березня – 24 Канал) підтверджує дійсну небезпеку цією зброї і критичну потребу в сучасній ППО.

Окрім того, також не збиваються "вузькопрофільні" авіаційні протирадіолокаційні ракети Х-31П та подібні ракети "повітря-земля" меншої дальності – так би мовити, нижчої, тактичної ланки. Але вони здебільшого несуть загрозу лише поблизу лінії бойового зіткнення.

Яку роль у ППО відіграла наша авіація?

Звісно, авіація відіграє важливу роль. Особливо з початку повномасштабного вторгнення, коли росіяни почали атакувати Україну чисельними ударними групами літаків. Зокрема їх перехоплювали наші винищувачі. Росіяни, коли бачили, що на них летять наші хлопці, фактично не вступали в бій, а пускали ракети з великої відстані й відходили. Зближатися їм і не треба, бо технологічно переважають.

Іноді відходили так, що потрапляли в зону ураження нашої ППО. Зрештою, це було одне із основних завдань винищувальної авіації Повітряних Сил – не дати ворогу летіти далі й відтіснити його під дію наших ЗРК.

Для того, щоб відпрацювати по противнику, нашим льотчикам потрібно зближатися на мінімальну відстань, пускати ракету і підсвічувати ціль радаром, допоки вона не влучить.

Ворогу ж достатньо побачити наш літак більше ніж за 100 кілометрів і пустити ракету з активною головкою самонаведення. Таких ракет у нас, на жаль, немає.

Українську авіацію потрібно замінити: чому саме F-16

Російське авіаційне угруповання, що атакує Україну, фактично вп'ятеро більше, аніж наші Повітряні Сили, плюс їх винищувачі значно технологічніші.

Попри все, наші винищувачі щодня у небі, вони б'ють ППО противника ракетами HARM, а також прикривають наші ударні групи штурмовиків та бомбардувальників, що завдають до 20-ти авіаударів по позиціях противника щодоби.

Для успішного виконання завдання, вони мусять заходити вглиб оборони противника – в зони ураження як ворожої ППО на окупованій території, так і ворожих винищувачів.

Ворожа ППО на лінії бойового зіткнення вкрай насичена різними системами. Так, їх багато знищують, але ж Росія є виробником цієї зброї. У них є багато ЗРК – "Тор", "Панцирь-С1", Бук-М1, новіші Бук-М2 та Бук-М3, С-300, С-350, С-400.

ППО не так легко знищити, адже воно "ховається". Залітати вглиб оборони ворога дуже небезпечно й потрібно притискатися ближче до землі. А якщо цього не робити, то легко станеш здобиччю. Але й це не все, бо тут же їх вже видивляються радари ворожих винищувачів… Тому майстерність пілотування на гранично малих висотах і грамотне маневрування – питання виживання наших льотчиків.

Натомість сучасні західні літаки змогли б завоювати перевагу в повітрі, стати надійним щитом проти ворожих крилатих ракет і дронів, крім того, ефективно і безпечно завдавати точкові удари, "душити" ППО, перебивати логістику ворога, командні пункти тощо.

Завоювавши перевагу в повітрі на певній ділянці фронту, можна цілком розраховувати на успішну наземну операцію з деокупації. І, можливо, навіть не потрібно буде проводити важкі бої. Можливо, окупанти після цього просто побіжать, як у Херсонській та Харківській областях.

Для чого Україні потрібен F-16?

Сьогодні за таких обставин Повітряним Силам необхідно зосередитись саме на єдиному типі багатоцільового літака, а F-16 – найпоширеніший у світі літак свого класу, саме з тих, що відповідають нашим потребам.

Такі літаки нам потрібні в першу чергу для захисту від терористичних ракетних атак росії по наших містах і критичній інфраструктурі. Вони стануть вагомою складовою загальної протиповітряної оборони.

Літаки типу "МіГ" і "Су" не можуть ефективно збивати крилаті ракети й "Шахіди". Так, періодично це вдається, але це скоріш виключення, аніж правило, ефективність відверто низька. F-16 з потужним радаром та сучасними ракетами дозволить збивати ці цілі дійсно ефективно.

На лінії бойового зіткнення противник почав застосовувати плануючі кориговані авіабомби масою 1500 кілограмів. Російські літаки навіть не входять в зону ураження нашої ППО і запускають ці бомби за десятки кілометрів від лінії бойового зіткнення.

Протистояти цим загрозам можуть далекобійні зенітні ракетні системи, які лише мають прийти в Україну, і то в невеликій кількості. А також і сучасні багатоцільові винищувачі, застосовуючи ракети класу "повітря-повітря", на кшталт AIM-120 AMRAAM.

Одна із модифікацій цих ракет може діставати повітряні цілі на відстані до 180 кілометрів. Таке озброєння швидко б допомогло дистанціювати російську авіацію далеко від наших кордонів і ми б могли уберегли наші міста та села від російських бомбардувань.

Крім того, ця платформа має широкий спектр озброєння, яким можна завдавати потужних ударів по наземних цілях, та навіть морських. Нам потрібен саме літак, який має далекобійну зброю, який може ефективно запускати ракети HARM, запускати сучасні боєприпаси різних типів, які є на озброєнні країн НАТО. Це дуже гарні ракети, керовані авіаційні бомби та інше озброєння.

Юрій Ігнат переконує, що Україна в будь-якому випадку буде з новими літаками. За його словами, це питання розглядалося навіть до початку війни у 2014 році. У 2020 році Повітряні Сили ЗСУ опублікували Візію щодо раціональних шляхів розвитку цього виду ЗСУ. Юрій Ігнат пояснює, що після 2014 року Україна перестала співпрацювати з Росією у військовій сфері, тому потрібно було вирішувати питання з радянською технікою.

Він зазначив, що обмеження не дозволяли більшості парку літаків виконувати завдання. Ігнат сказав, що в Повітряних Силах роблять все можливе, щоб продовжити ресурс експлуатації радянської техніки, але це не може тривати вічно. Так само і боєприпаси до неї не безкінечні.

Питання переозброєння на інший тип літака, як каже Ігнат, було актуальним ще задовго до війни. Він зазначає, що війна прискорила цей процес. Причому порушувалося питання не тільки літаків, але й зенітних ракетних комплексів. Patriot, FSAF SAMP/T й NASAMS – були у Візії, які прийняла військова рада Повітряних Сил ще до повномасштабної війни.

Скільки літаків Україні потрібно для захисту

Для захисту такої великої держави, як Україна, нам потрібно приблизно 200 багатоцільових літаків, щоб сформувати 4 – 5 бригад.
Наразі у нас 5 винищувальних бригад тактичної авіації. Ще є бригада штурмовиків, бригада бомбардувальників та транспортні бригади. Таким чином ми навпаки скорочуємо чисельність завдяки багатоцільовим літакам, які будуть по всій території країни нести бойове чергування, зокрема на додаткових – оперативних аеродромах.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!