Які неправдиві кремлівські наративи транслює білоруська пропаганда

Білорусь не припиняє підтримувати росію у війні проти України – надає свою територію і повітряний простір, тренує у себе російських військових. А ще – дуже активно підтримує російський інформаційний фронт, один за одним озвучуючи пропагандистські наративи і кремлівські кліше.

Ми щоденно аналізуємо наративи, які транслює білоруська пропагандистська машина, виконуючи завдання із російських методичок. У всіх державних ЗМІ Білорусі вони – одні і ті ж. А днями ми натрапили на так званий «Клуб редакторів» – проєкт на білоруському телебаченні – і знайшли тут «вижимку» пропагандистських наративів, яку цим проєктом зібрали в одному місці.

Ми проаналізували лише один випуск цього проекту, навіть його частину. Але ця розмова так званих редакторів є розрізом пропаганди, яка зараз циркулює більшістю білоруських державних ЗМІ. Цей випуск білоруси присвятили річниці повномасштабного вторгнення, так і хочеться сказати «святкуванню річниці», зважаючи на контекст і риторику.

Як йдеться у описі цього проєкту на білоруських ресурсах, «Клуб редакторів» – це «дискусійний майданчик, де головні редактори найавторитетніших білоруських видань ведуть відкритий діалог без купюр про найважливіші та актуальні суспільно-політичні події в країні та світі». Щоправда, дискусії тут немає. Є почергове озвучування пропаганди, порушення журналістських стандартів і етичних норм.

Неправдивий наратив 1. «Притіснєніє рускоязичного насєлєнія»

Росія дуже давно використовувала наратив про утиски російськомовних для штучного розпалювання ворожнечі всередині нашої країни, а також поділу українців за регіоном проживання.

Під гаслом нібито захисту прав російськомовного населення тривали вторгнення росії в Крим, окупація Донецької та Луганської областей. Ще гучніше і з новою силою зазвучало це гасло напередодні і після повномасштабного вторгнення. Неправдивий наратив, яким росія намагається виправдовувати свої дії, тепер підсилюють ще й рупорами білоруської пропаганди.

От у «Клубі редакторів» кожен із шести спікерів більше або менше говорить про «ущємлєніє» і про те, що це «ущємлєніє» вже нібито набуло таких масштабів, що терпіти нібито було вже неможливо.

Для авторитетності цю тезу «підкріплюють» ще й словами самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, транслюючи його виступ. Лукашенко – каже, що згідний з Путіним в тому, що «першопричини не лежать в Росії».

«Іздєватєльства над рускоязичнимі, над рускім язиком… Ні адна страна – ні Амєріка, ні Кітай, нє пазволілі би іздєватца над людьмі, каториє живут па рускім абичаям, прінімают рускую культуру», – каже Лукашенко.

І весь «Клуб редакторів» киває головами на ці безглузді висловлювання…

НАСПРАВДІ: Коли Росія почала аргументувати «ущємлєнієм рускоязичних» свою збройну агресію, величезна кількість російськомовних українців у публічному просторі сказали про те, що їх ніхто не гнобить і жодним чином не карає за використання російської.

Нагадуємо, що в Україні не існує кримінального покарання за спілкування російською мовою, тим паче – за міжособистісне спілкування. У статті 2 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» зазначено, що він не регулює сфери релігійних обрядів та приватного спілкування. Не існує «заборон» на російську мову і в інших законах та нормативних актах України.

Неправдивий наратив 2. «Конфлікт в Україні – проєкт Заходу».

Учасники так званого «Клубу редакторів» на білоруському телебаченні один за одним повторюють, що ще з часів «развала СРСР Запад дєлал із Украіни етат проект». Мовляв, Сполучені Штати Америки «накачували Україну зброєю», організували і годували Євромайдан, а тепер і влаштували «чужими руками» війну проти росії.

У розмові редактори озвучують твердження про те, що, мовляв, війни не можна було уникнути.

Незважаючи на те, що війну розпочала саме росія, спікер Олег Гайдукевич каже: «Запад нікагда нє дєлаєт нічево для себя. Накачка аружиєм, ріторікай, паддєржка рєжима дєлалась с одной целью – вайни».

Про те, що чули такий наратив по телевізору, нам раніше говорили і самі волиняни. Зокрема, під час поїздки у прикордонне із Білоруссю село Дольськ з'ясувалося, що досі частина людей там через відсутність нормального українського сигналу змушена дивитися білоруське телебачення.

НАСПРАВДІ: Найперше, в Україні – не конфлікт і не «СВО», а справжня, жорстока, кроповпролитна війна росії проти нашої держави.

Друге: росіянам і білорусам й справді може бути важко у це повірити, але майдан в Україні був, бо українці відстоювали право на свободу і європейські цінності).

А ролику, який транслюють у «Клубі редакторів» для нібито підтвердження тези про те, що Євромайдан фінансували США, використовують один з перших фейків російської пропаганди у соцмережах про "Печеньки Держдепу", які екс-помічниця держсекретаря США Вікторія Нуланд буцімто роздавала на Майдані.

Цей фейк сама Нуланд розвінчувала ще декілька років тому. Насправді вона не роздавала печиво. Вона справді вирішила вийти до учасників протестів не з порожніми руками і роздавала їм сендвічі. Але роздавала їх не лише протестувальникам, але й, для прикладу, спецпризначенцям, яких чинна влада змушувала чинити опір протестувальникам.

Третє: США не нападали на росію, Україна не нападала на росію, росія напала на Україну.

Неправдивий наратив 3. «Україна планувала напад на росію і… Білорусь»

Росія, один за одним проговорюють це спікери, просто таки змушена була першою напасти, не мала іншого вибору, бо, мовляв, напад з боку України «бил нєізбєжним».

«Што зрітєлі далжни панімать: СВО – ета винуждєнная мєра, варіантав другіх нє било», – каже один з учасників «Клубу редакторів».

А вже згаданий Олег Гайдукевич додає: «Єслі би СВО нє началась, билі би удари і по Бєларусі. Я в етам проста убєждьон. А нападєніє на расію била би 100%, для отава всьо дєлалась. А нападєніє на Бєларусь била би с какой целью? Нє для таво, што би захватіть пєрваначальна. А для таво, што би атвлєчь вніманіє расійскай фєдєрациі. Єй би пішлось защіщатса і на тєріторії бєларусі (патамушта ми саюзнікі), і на своєй тєріторіі. Жертв била би гаразда больше».

НАСПРАВДІ: Україна не планувала жодних наступальних дій ні на Росію, ні на Білорусь. Українська сторона ще до початку повномасштабного вторгнення спростувала інформацію щодо підготовки провокацій чи наступальних дій. Зокрема Валерій Залужний 18 лютого 2022 року заявив: «Військово-політичне керівництво держави не планує і не проводить наступальні операції на сході України. Єдиний прийнятний для нас варіант деокупації наших людей і територій — політико-дипломатичний»..

Неправдивий наратив 4. «Українці готують напад на Придністров’я».

Дуже коротко учасники білоруського «Клубу редакторів» зачіпають цю тему, але все ж прямо говорять, що українці планують певні дії щодо Придністров’я.

НАСПРАВДІ: ще 27 лютого Наталія Гуменюк, керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь», повідомила, що українські сили зосереджені вздовж українсько-молдовського кордону для стримування загрози, яка може виникнути від російських військ чи місцевих сепаратистів у Придністров’ї.

Росія систематично звинувачує противників у так званих «провокаціях», яких або взагалі не було, або їх здійснить кремль. Наприклад, напередодні, повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року у росії безпідставно звинувачували Україну в «провокаціях на Донбасі».
Уряд Молдови також спростовував цю інформацію: «Державна влада не підтверджує інформацію, поширену міністерством оборони Росії.

Закликаємо до спокою та отримання інформації з офіційних та перевірених джерел Республіки Молдова. Наші відомства співпрацюють із закордонними партнерами, і у разі загрози для країни суспільство негайно буде поінформоване».

А загалом кожного з цих 6 учасників «Клубу редакторів» хочеться запитати: ви серйозно? Україна, яка зараз протистоїть «другій армії світу», планує напад на Пидністров’я? Більше того, серйозно хотіла напасти на «другу армію світу» і щей разом на Білорусь? Якесь тоді пропагандистське непорозуміння: або про «другу армію світу» треба було не так голосно, або про плани України напасти на всіх і все не так необґрунтовано.

Неправдивий наратив 5. «Відмова від російської мови – це цілеспрямована політика Заходу»

Мовляв, Захід хоче виставити росію і росіян «ізгоями», тому підтримує і мотивує до відмови від російської мови.

Але шестеро білоруських пропагандистів сходяться у своїй розмові на тому, що у Заходу нічого не вийде, бо «російська культура дуже самодостатня».

НАСПРАВДІ: Масовий перехід на українську зараз – наш історичний вибір, наше небажання говорити мовою, якою говорять наші вбивці. Зрештою, це результат дій самої ж росії, яка прийшла «спасать рускоязичних». До того ж, це – частина процесу процес утвердження національної ідентичності заради вибудовування майбутнього без росії.

Окрім цих п’яти наративів, білоруські пропагандисти ледь не через речення повторюють фразу «путін бил винуждєн ета здєлать», говорять про українців як про нацистів і фашистів.

Директорка білоруського представництва МТРК «Мир» Ольга Шпільовська узагалі каже, що росія «очєнь тєрпєліво ждала мірнава рєшенія». Мовляв, вся справа в тому, що Україна не захотіла відпустити так звані ДНР і ЛНР, які провели референдум і визначилися зі своєю долею.

Ще однією червоною ниткою розмови пропагандистів у «Клубі редакторів» є критика «спроби державного перевороту у Білорусі» у 2020 році (хвиля мирних демонстрацій проти режиму Лукашенка – ред.) Людей, які були причетні до тих подій на боці лукашенківської опозиції, вони відкрито ображають, забуваючи про норми моралі і журналістської етики щонайменше. Більше того, вважають, що усі вони були надто поміркованими до тих людей, які здійснили спробу перевороту.

Для прикладу, лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську, яка зараз перебуває у вигнанні, «поважні» редактори називають «беглая кухарка», «бездарь», «дура», «сволок», «Швєта», «людина, яка постійно бреше». Її радника Франака Вячорку – «націоналістом», «нацистом до мозга костєй», «русофобом».

Окрім того, «редактори» заперечують те, що Янукович – проросійський, бо за його часів, мовляв, усюди висіли прапори Євросоюзу і на сайті кожного міністерства теж нібито були усюди прапори Євросоюзи.

Така протекція Януковича не дивує, бо саме «під крилом» Лукашенка, на якого працюють ці редактори, Янукович чекав, поки Росія за «три дні» візьме Київ, щоб повернутися. Саме Януковича Росія планувала повернути на пост президента після окупації України. Зрештою, думаємо, теза про те, що Янукович був проєвропейськи налаштованим, не потребує розвінчування. Із цим персонажем усе якраз зрозуміло.

Закликаємо волинян аналізувати почуту та побачену інформацію та сприймати її критично! Інформаційна війна триває!

Публікація створена у межах проєкту «Посилення роботи медіа у боротьбі з ворожими наративами та інформаційними вкидами на території прикордонної із Білоруссю Волині», який реалізовує ГО «Інформація в чистому вигляді» у партнерстві з інформаційним агентством ВолиньPost за фінансової підтримки Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інформація в чистому вигляді» і не обов’язково відображає позицію Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!