91-річна волинянка за тиждень пройшла пішки понад 200 кілометрів

91-річна Ганна Сухецька з Ковельського району пройшла за сім днів шлях від міста залізничників до Почаєва в Тернопільській області.

Разом з іншими паломниками впевнено прошкувала до Почаєва, в дорозі співала духовні пісні й жодного разу не звернулася по медичну допомогу, - пише Волинь-нова.

Жінка розповідає, що не казала організаторам прощі про свій вік, інакше їй б заборонили долучитися до ходи.

Незважаючи на поважний вік, Ганна Сухецька має добру пам’ять і світлий розум, не пропускає богослужіння, співає в церковному хорі. Вдома довго не засиджується — відвідує храми по всій Україні.

Коли дізналася про міжнародний хресний хід до Почаєва, вирішила й собі приєднатися до прочан.

Релігійний захід організували українці Холмщини та Підляшшя, які споконвіків ходили на прощу до Почаївської лаври. Після Другої світової війни, коли ці землі відійшли до Польщі, добра традиція перервалася. Віряни Польської автокефальної православної церкви вирішили відродити її і 22 липня у польському місті Гайновка розпочали хресний хід.

Вони вийшли з Польщі, перетнули територію Білорусі. Далі їхній маршрут проліг через Волинське Полісся – Ратнівський, Старовижівський, Ковельський райони. А 28 липня, у день святкування 1025–річчя Хрещення Русі, у місті залізничників до паломників, які вже подолали 230 кілометрів, приєдналося чимало наших парафіян. Серед них і Ганна Сухецька.

"З нашого села я одна приїхала в Ковель, а вже звідти вирушила пішки разом із усіма. Погода була хороша, люди привітно ставилися одне до одного, допомагали чим могли. За день ми долали близько 40 кілометрів, а тому на ногах у багатьох прочан з’явилися мозолі. Я ж знала, що попереду далека дорога, тому взула зручні шматяні тапки та прислухалася до поради полячки: у взуття поклала кропиву і жодного мозолика не намуляла", — пригадує жінка початок паломництва.

З Ковеля паломники рушили через Турійський район на Володимир–Волинський, а вже звідти — на Почаїв. До них постійно долучалися люди. Дехто з них намагався пройти хоча б невеликий відрізок маршруту.

Казали, що до Лаври нас дійшло п’ять сотень. Ночували і у фермера на сіні, і на траві біля храмів, а в одному селі господарі прихистили всіх нас у своїх оселях. Скрізь гарно приймали, смачно годували. Бог допомагав нам у дорозі", - розповіла вона.

За процесією їхав автомобіль, на якому були важкі речі, ковдри та свіжа вода. За станом здоров’я паломників стежив лікар. 5 серпня — якраз на свято Почаївської ікони Божої Матері — в післяобідню пору вони припали навколішки біля воріт Лаври і дякували Богові, Божій Матері та всім Святим за сили, які дали, щоб змогли подолати такий неблизький шлях. Монахи Лаври окропили прочан святою водою, після того запросили на вечерю.

Згодом до Лаври прибув хресний хід із Луцька та Радивилова. Бабця Ганя переконана, що постійні щирі молитви підтримували всіх паломників, тому вони без будь–яких перешкод дійшли до цієї православної святині.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!