УПІЙМАТИ ФЕЙК: 10 способів розпізнати недостовірну інформацію в інтернеті

В українському медіапросторі, зокрема й у волинському його сегменті, щодня шириться чимало фейків та маніпуляцій. Нерідко навіть досвідчені медійники потрапляють на гачок дезінформації. Це свідчить про те, що іноді, аби не вестися на ці «вкиди», лише «холодного розуму» недостатньо. Не досягнувши бажаного успіху на полі бою, ворог намагається розхитати Україну зсередини та посіяти «зраду». Тож українцям та українкам варто дуже ретельно перевіряти інформацію.

Перелік маркерів, які допоможуть розпізнати недостовірну інформацію в мережі, створений на основі досвіду, а також знань та навичок, здобутих активістами громадської організації «Інформація в чистому вигляді» та журналістами Інформаційного агентства ВолиньPost під час навчань та тренінгів, зокрема – і під час дводенного тренінгу від медіаексперта, керівника проєкту «Без брехні» Олександра Гороховського.

1. Дата і час

У фейкових новинах нерідко відсутні конкретні дата та час для позначення певних подій, як-от у повідомленні «Після завтра у 23.00 з гелікоптера будуть розпилювати речовини, які знешкоджують вірус…».

Ще один поширений елемент фейкових новин – видавати старі публікації за нові. Передусім йдеться про фото та відео. Наприклад, у жовтні цьогоріч росіяни видали старе фото зі Словенії за розробку «брудної бомби» в Україні.



*Скористайтесь, для прикладу, Google Search by Image – зворотнім пошуком зображень, аби знайти оригінальне джерело фото і подивитися, де його публікували раніше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому не варто поширювати інфографіку про втрати областей у війні, де Волинь – нібито на першому місці

2. «ШОК»

Вас повинен насторожити емоційний, крикливий заголовок, який містить слова «ШОК», «жахливі подробиці» тощо.

Завдання «журналіста» у цьому випадку – отримати бажаний клік і, відповідно, перегляд. Автор «грає» на ваших емоціях та базових рефлексах. До речі, під цим не завжди ховається ворожий «вкид». Дуже часто цей «прийом» використовують низькопробні телеграм-канали та інтернет-сайти, які заробляють на трафіку. Таких «професіоналів» цікавить лише кількість читачів, а не благородна мета – інформування населення. А оскільки у сучасних реаліях тема російсько-української війни – на першому місці – на ній і спекулюватимуть.

3. «Максимальний репост»

Будьте обережні, якщо текст повідомлення містить заклики до поширення: «обов’язково поділіться з друзями», «максимальний репост». Будьмо об’єктивні: коли інформація дійсно корисна або надважлива, то просити про поширення – не варто, читач зробить це без спонукання. Звісно, цей пункт не стосується екстрених заяв державних установ чи повідомлень про справжній збір коштів на допомогу.



Цьому фейку присвятили купу ефірного часу на одному з волинських телеканалів. Голос ледь не кричав перед кожним прізвищем фразу «УВАГА! ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ», а далі зачитували весь список «диверсантів». У цього сюжету на ютубі за добу було більше мільйона переглядів.

На щастя, дещо згодом інформацію офіційно спростували.

4. «Британські вчені»

Якщо повідомлення містить гучні назви структур або авторитетних ЗМІ, як-от Пентагон, ГУР, «Українська правда», при тому не містить активних посилань (гіперів, лінків) – не довіряйте.

Сюди ж додамо узагальнені посилання на соцмережі: «фейсбуком шириться повідомлення про…», «користувачі масово скаржаться на…». Цим твердженням є місце бути, якщо вони підкріплені конкретними прикладами. В іншому випадку – подумайте, кому це вигідно.

Це ж стосується і твердження «всім відомо» або «вже всі знають».

5. «Власні джерела»

Ми переконані, що українці та українки з початком повномасштабної війни довіряють лише офіційним джерелам інформації, зокрема державним органам та ЗМІ із «білого списку». Утім мусимо нагадати: посилання на інсайдерські джерела у тексті, як-от «з власних джерел стало відомо…» або «надійне джерело у Пентагоні», мають викликати у вас підозру.

*Зауважимо, офіційні сторінки держструктур повинні мати «синю пташку» біля своєї назви у соцмережах. Це універсальна позначка в соцмережах, яка підтверджує, що саме цю сторінку веде конкретна державна структура.

6. Поширення страху і зневіри у майбутньому

В умовах пандемії коронавірусу людьми керувала паніка. І це – не дивно з такою кількістю псевдоекспертів. Пам’ятаєте твердження на кшталт: «навіть ваші оселі не захистять вас під час карантину…», «такі епідемії не останні – це лише початок…»? Це вже «дзвіночок» підозрілого тексту.

Така ж ситуація і нині – в умовах війни. Заголовки на кшталт: «Після перемоги України війна з Росією не закінчиться» або «Ядерна війна – неминуча» навряд піднімуть бойовий дух, а ось перегляди інтернет-ресурсу – цілком.

А ось це видання 2 липня вирішило запевнити, що «білоруси підуть на Львів».



Негативні сценарії війни і справді існують, утім це – лише припущення. Військові аналітики, прогнозуючи розвиток подій, ніколи не стверджують. Окрім того, повідомлення такого змісту поширює й ворог, аби врешті похитнути незламність українців і схилити до перемовин на своїх умовах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Білорусь створює видимість масового виїзду українців до цієї країни. ЧОМУ НЕ ТРЕБА У ЦЕ ВІРИТИ

7. «Нам брешуть»

Вкотре зауважимо, що нині інформаційна гігієна – надважлива, тож слід довіряти лише офіційним джерелам. Утім Росія хоче переконати українців та українок у протилежному. Повідомлення «енергетики нам брешуть і світло можна не відключати» або «Українська влада бреше, що в ЗСУ немає втрат» – меседж російської пропаганди.

8. Російська мова – в «офіційних» повідомленнях

Тут будемо лаконічними. Нібито офіційні документи державних органів України написані російською – фейк. «Пріказа Владіміра Зєлєнского» бути не може.

9. Скан-копії або скриншоти документів дуже низької якості

Коли бачите таке – не списуйте на погану камеру смартфона. Швидше за все, інформація виявиться фейковою, тож за доказ намагатимуться видати «фотофакт».



*Цей фотофейк видає ще один маркер – дивіться наступний пункт.

10. Ознаки автоматичного перекладу

Якщо у випадку «немає сечі терпіти ці борошна» все очевидно, то в інших, аби не впійматися на гачок, – слід уважно читати текст.

Звертайте увагу на таке:

• граматичні помилки;
• зайві пробіли між словами у повідомленні;
• написання з великої літери слів посеред речення (не власних назв);
• некоректний переклад окремих слів;
• непритаманна українській мові побудова слів у реченні.



«Гроши», «тискати» і «лапати», як у цьому випадку, – непритаманні українській мові слова. А от Google Перекладачу – цілком.

Зазвичай фейкова публікація містить не один, а кілька вищевказаних маркерів. Утім, помітивши хоча б один із них, не спішить нею ділитися. Не варто поширювати новини, не будучи стовідсотково впевненими у їхній достовірності, навіть якщо ви поділяєте думку автора. Насамперед з’ясуйте, чи цю інформацію раніше не спростовували. Якщо ж ні – розкажіть про це нам!

Якщо бачите у соцмережах чи чуєте від знайомих інформацію, яка викликає у вас сумнів, паніку чи страх, пишіть нам на електронну скриньку [email protected] або ж телефонуйте за номером 050-505-20-30. Боротимемося з ворогом і наближатимемо перемогу разом!

Публікація створена у межах проєкту «Посилення роботи медіа у боротьбі з ворожими наративами та інформаційними вкидами на території прикордонної із Білоруссю Волині», який реалізовує ГО «Інформація в чистому вигляді» у партнерстві з інформаційним агентством ВолиньPost за фінансової підтримки Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інформація в чистому вигляді» і не обов’язково відображає позицію Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!