Чому не варто поширювати інфографіку про втрати областей у війні, де Волинь – нібито на першому місці

Протягом тижня (орієнтовно від 18 листопада дотепер) на Волині користувачі соцмереж масово ширять зображення з інфографікою про втрати у розрізі областей України. Але сенс, яким наповнюють волиняни ці повідомлення, додаючи до поширеної картинки власні емоційні тексти, перетворює дані, що раніше були правдивими і актуальними, у маніпуляцію. Далі пояснюємо, чому це маніпуляція і чим вона небезпечна.

1. Дані інфографіки – абсолютно не про втрати у війні на теперішній час

Першоджерело інфографіки – аналітичний портал «Слово і діло». Дата публікації – 28 січня 2015 року (за 7 років до початку повномасштабного вторгнення). У матеріалі, з якого висмикнули і тепер поширюють зображення, йдеться про втрати силових структур на Сході України на той час. Щоправда, волиняни наразі поширюють це з наративом про теперішню ситуацію.

На той час (повторимося – 28 січня 2015 року) йшлося про 1422 загиблих з усіх регіонів України, 90 з них – з Волині. 103, для прикладу, – зі Львівщини, 191 – з Дніпропетровщини. Але, зважаючи на співвідношення кількості жителів області до кількості загиблих, Волинь станом на січень 2015 року і справді понесла найбільші втрати.



На жаль, від початку повномасштабного вторгнення Росії (24 лютого 2022 року) Волинь втратила у рази більше захисників і захисниць, ніж на момент публікації інфографіки.

2. Військове керівництво не оприлюднює дані про втрати України у війні, бо це може зашкодити

Військове керівництво України до кінця воєнного стану не оприлюднюватиме точних даних про втрати серед наших захисників і захисниць. Про це заявляли неодноразово.

Зокрема, у вересні заступниця міністра оборони Ганна Маляр розповіла в інтерв'ю ISLND TV, чому ця інформація засекречена.

Щодо втрат з української сторони Маляр зазначила, що навіть цифри про близько 9 тисяч загиблих українських військових, які у кінці серпня озвучив головнокомандувач Валерій Залужний, мали б бути засекречені, але їх озвучили публічно.

«Для цивільних незрозуміло, а що тут такого – втрати розказати. Але для військових це частина їхньої військової технології. Тобто для них (військових – ред.) кількість загиблих — це показник, по якому вони вимірюють ефективність різних технологій, які вони застосували. В них є певні цифри, після яких вони змінюють тактику і можуть прогнозувати, що якщо у їх супротивника зараз такі втрати, то очевидно, що через якийсь час він почне робити ось і ось це», – зауважила посадовиця.

Маляр додала, що, коли завершиться війна, приховати втрати буде неможливо, але під час війни їх розголошувати не варто.

Саме тому ні Генеральний штаб ЗСУ, ні президент, ні Волинська обласна військова адміністрація жодного разу не оприлюднювали дані про втрати нашої області від початку повномасштабної війни.

Зважаючи на описане у двох попередніх пунктах, можемо стверджувати, що інфографіка, яка розійшлася соцмережами, має ознаки маніпулятивного повідомлення, зміст якого не є актуальним на цей час.

3. Чому не варто поширювати цю картинку

Найперше – тому, що вона вирвана із контексту. Картинку наразі поширюють без вказаної дати та інших текстових елементів, які б цей контекст мали пояснювати. Тому люди, які її поширюють, часто і самі не знають про те, що йдеться про втрати Волині від початку на той час ще антитерористичної операції до 28 квітня 2015 року.

По-друге, ті наративи, які виникають у коментарях до таких публікацій, працюють не на об’єднання країни, яка воює і відстоює свої території, а навпаки. Волиняни, бачачи Київську, Одеську, Харківську та Донецьку області у кінці цього переліку, пишуть гнівні коментарі про те, що Волинь, мовляв, тепер змушена воювати за тих, хто кликав в Україну «рускій мір» тощо. Хоча, нагадаємо, дані інфографіки станом на 2022 рік абсолютно не репрезентативні. Так, для прикладу, Рівненська область, куди щотижня, як і на Волинь, везуть тіла загиблих, у цьому списку – аж на 19 місці.

Безсумнівно, маємо назавжди пам’ятати подвиг кожного полеглого у війні українця чи і кожної полеглої українки!

Але варто розуміти: нерідко інформацію такого маніпулятивного через відсутність контексту змісту «вкидає» у соцмережі ворог, аби посилити розбрат та ворожнечу між українцями. Саме тому до усього, що поширюємо у соцмережі, маємо перед тим застосувати критичний фільтр: подумати, чи знаємо ми першоджерело інформації, чи не містить вона ознак фейку, маніпуляції, неправди, чи не зашкодить державній безпеці, бойовому духу українців тощо.

Публікація створена у межах проєкту «Посилення роботи медіа у боротьбі з ворожими наративами та інформаційними вкидами на території прикордонної із Білоруссю Волині», який реалізовує ГО «Інформація в чистому вигляді» у партнерстві з інформаційним агентством ВолиньPost за фінансової підтримки Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інформація в чистому вигляді» і не обов’язково відображає позицію Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!