Датчик положення розподільного валу: чи варто його міняти і як перевірити самостійно*

Датчик положення розподільного валу (ДПРВ) — не найвідоміша деталь паливної системи. Двигуни внутрішнього згоряння обзавелися ним менше 10 років тому, і для багатьох його функції залишаються загадкою. Вихід ДПРВ з ладу — одна з можливих причин Check Engine, але часто буває незрозуміло, навіщо витрачати гроші на штуку, без якої авто ніби працює нормально. Однак це лише на перший погляд.

Навіщо потрібен ДПРВ

Нормальну роботу двигуна дійсно забезпечує інший датчик — положення колінчастого валу або ДПКВ. Без нього мотор дуже швидко "стане колом", а основна функція ДПРВ — економія палива. Саме для того, щоб зробити бензинові мотори більш «зеленими», конструктори винайшли цей датчик і впровадили його в автомобіль. Так що заміна ДПРВ — справа хоч і не така термінова, як ДПКВ, відкладати її надовго немає сенсу — на бензин ви витратите більше, ніж на новенький датчик колiнвала Ланос при замовленні через Avto.pro.

Крім того, цей датчик не просто надбудова — він вбудований у конструкцію сучасних двигунів. Старі мотори чудово обходяться без нього, покладаючись на дані ДПКВ. При цьому паливо в такі двигуни впорскується в попарно-паралельному режимі. Нові мотори з ДПРВ постачаються паливом за фазованим принципом, набагато економнішим. Після відмови в роботі датчика положення розподільного валу система вимушено перейде до попарно-паралельного упорскування, що є екстреним режимом. Як тимчасове рішення це нормально, але тривала робота не в штатному режимі тягне за собою прискорене зношування і підвищений ризик серйозних поломок.

Проблема полягає в тому, що у разі поломки ДПРВ Check Engine спрацьовує не завжди. А за непрямими ознаками здогадатися про несправність складно. Отже, перевірка роботи датчика — дуже актуальне завдання для автовласника.

Як перевірити ДПРВ

Крім підвищеної витрати палива, відмова датчика розподільного валу тягне за собою й інші неприємні наслідки:

● нестабільна робота на «холостих» оборотах;
● ривки при прискоренні;
● «троїння» двигуна;
● утруднений пуск;
● у поодиноких випадках мотор може заглохнути.

Кожне із перелічених явищ — достатній привід для діагностики на СТО. Але що робити, якщо нічого такого не відбувається навіть на підвищених оборотах, але автомобіль став «їсти» більше?

Самостійна діагностика датчика – завдання не з простих. Впоратися з нею допоможе сканер помилок, який обов'язково покаже щось із цього переліку:

● P0340 (немає сигналу датчика положення росподільного валу);
● P0341 (фази газорозподілу не збігаються з тактами циліндропоршневої групи);
● P0342 (низький рівень сигналу в ланцюзі ДПРВ);
● P0343 (високий рівень сигналу від ДПРВ);
● P0339 (неправильний сигнал від ДПРВ).

Якщо датчика немає, доведеться діяти молотком, мультиметром та власними мозковими звивинами.

Спосіб №1: замінити датчик на свідомо справний. Для цього треба знайти ДПРП — він розташований поряд з кінцем розподільчого валу і має майже такий самий вигляд, як знайомий усім ДПКВ. Друга умова — мати датчик хоча б для тимчасової заміни.

Спосіб №2: Вимірювання напруги на сигнальному дроті. Заточіть щупи мультиметра, щоб ними можна було проткнути ізоляцію дротів. Спочатку треба знайти постійні 12 вольт, які йдуть після включення запалення, потім сигнальний провід. Для цього подивіться, де напруга нижча. Якщо, наприклад, на датчик йдуть два дроти з напругою 13,4, то на сигнальному буде приблизно 12. Якщо напруги немає, загадка розгадана – датчик не працює. Якщо є, зніміть датчик без вимкнення роз'єму та з увімкненим запаленням змусьте його реагувати. Будь-який залізний предмет (молоток, гайковий ключ) піднесіть до торця датчика — напруга повинна просісти до 0,5 і менше. Якщо ні — датчик, швидше за все, не працює. Варто їхати на СТО.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!