Волинські нардепи розповіли про шкільні роки

Волинські народні депутати розповіли, в яких школах і як вони вчилися.

На цю тему з нагоди дня вчителя з обранцями народу розмовляли журналісти Слова Волині.

Степан ІВАХІВ, позафракційний:

Я закінчив восьмирічну школу в рідному селі Андріївка, а в старших класах навчався сусідньому селі Красне. Моя мама були вчителькою математики, тож прищепила мені любов до точних наук. Тому улюбленими для мене були алгебра та геометрія. Предметів, які б не любив, у мене не було, бо завжди охоче навчався та отримував нові знання. Можу сказати, що ця любов до нового з роками не згасла. Також мені в школі дуже подобалось займатися спортом, особливо легкою атлетикою.

Юрій САВЧУК, фракція «УДАР», у минулому – боксер:

Я дуже любив ходити в школу. Найбільше мені подобалося спілкуватися з друзями. З предметів мене найбільше цікавила, звичайно, фізкультура. Також подобалися фізика, біологія, література. А от з точних наук більше четвірки не отримував. Вчився спочатку у 9-й школі, а закінчував 18-ту. До речі, зі мною в одній школі вчився ще один народний депутат Ігор Палиця, з яким ми жили в одному дворі.

Ярослав ФЕДОРЧУК, фракція «Батьківщина»:

У мене спогади про школу найкращі, хоча умови у повоєнні роки у нашому селі Несвіч Луцького району були не дуже хороші. Приміщення школи були у трьох різних хатах. Одне – у колишньому домі священика, друге – у дядьківській хаті, третє, на 4 класи, збудували пізніше. Та не зважаючи на не зовсім сприятливі умови, навчання було на дуже високому рівні. Якщо у мені є щось добре, то це завдяки своєму батькові і вчителям. Вважаю, що мені дуже пощастило з вчителями. Свідченням цього є те, що майже весь наш випуск 1953-го поступив у вузи. Я, до речі, три роки поспіль вчився у найстаршому класі. У ці роки проводили освітню реформу з переходом від 8-річного до 10-річного навчання.

Я завжди розривався між літературою, історією та точними науками. Та все ж вибрав друге і поступив у політехнічний інститут, який закінчив з відзнакою. І тільки з часом, коли став літньою людиною, взявся і за літературу, і за історію. Реалізовую свої можливості і бажання уже в такому віці, коли вже, здається, треба відпочивати, пишу книги – спогади та історичні дослідження.

Валерій ЧЕРНЯКОВ, фракція «Свобода», мешкає у Ковелі:

Вчився, як усі. Любив Історію, нормально було з іноземною мовою. Хімію не любив через складні формули. Середня моя оцінка - 4. У нас був дружний клас і, як годиться, разом тікали з уроків. Не знаю таких школярів, які ніколи не тікали.

Євген МЕЛЬНИК, фракція «Свобода»:

У мене середній бал атестата був 4,8. З дитинства захоплювався історичною літературою, багато читав Загребельного, Скляренка. На їхніх творах виріс. Також дуже любив фізкультуру і співи. Займався художньою самодіяльністю, брав участь фестивалях і змаганнях. А чого не любив, навіть, важко сказати.

Анатолій ВІТІВ, фракція «Свобода»:

У мене оцінки були різні. Найбільше любив історію. А от з українською мовою було туго. Багато залежить від учителя. Якщо вчитель любить свій предмет, то автоматично діти це відчувають. Мої вчителі історії цінували, коли дитина могла розказати щось більше поза підручником. А у нас була велика бібліотека, бо дід і тато багато читали. Я теж перечитав наші книги по 2-3 рази, в тому числі і класиків марксизму-ленінізму. Я читав твори Сталіна і Леніна, щоб знати, як з боротися з ворогом. Вважаю, що кожна людина, аби чогось досягнути, вчиться все своє життя. Навіть зараз ми вчимося бути депутатами, вчимося писати закони.

Григорій СМІТЮХ, фракція «Партія регіонів»:

Я вчився у Бервинській школі Камінь-Каширського району. Учень з мене був посередній: не був відмінником, але не відставав. Найбільше любив історію і географію. Також математику любив, бо була дуже вимоглива вчителька, і через це я мав непогані знання з математики. Пізніше мені саме математика згодилася у житті.

Катерина ВАЩУК, фракція "Партія регіонів":

Вчилася у школі на "відмінно". Згодом здобула дві вищих освіти – агронома та історика, з червоними дипломами. Тобто, вчилася, несамовито вчилася і дуже багато читала. А коли мені забороняли довго читати, я брала татів ліхтарик і все одно читала під ковдрою. У 60-ті роки наша школа була старенька, розташована на горі. Мені, маленькій, взутій у валянки, було важко туди вийти, то тато на санках возив. Потім вчителька знімала рукавички, розкутувала хустини, ми сідали коло грубки, відгрівалися і тільки тоді починався урок. Я дуже любила математику, хімію, біологію, літературу та історію.

Крім навчання, доводилося багато допомагати мамі по господарству і в колгоспі. У нас просто не було бабусь і дідусів. Тоді я бачила, як важко жінкам сапати поле. Тоді жінки все лаяли агронома, що не прокультивовані міжряддя і мотика відскакує, руки болять. Мені так хотілося стати агрономом, щоб навчитися так сіяти і обробляти поле, щоб жінкам із сапками там не працювати. Потім у моєму колгоспі жінки робили тільки контрольну прополку на полях.

Сергій МАРТИНЯК, позафракційний:

Вчився у селі Буяни Луцького району. У школі мені було цікаво. Любив усіх вчителів, до мене вони добре ставилися. Улюблені предмети - фізика, хімія, алгебра, геометрія, географія і фізкультура. Не можу сказати, що чогось не любив, швидше були предмети, що важче давалися. Іноді не розумів практичного застосування знань з літератури, російської чи української мов, а також на той час знання іноземної мови. Тож сьогодні вивчаю її самостійно.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!