Археологи дослідили підвал у монастирському корпусі Луцького братства. ФОТО. ВІДЕО
У старій частині Луцька волинські археологи завершили дослідження підвалу каплиці отців Василіанів. Сама каплиця не збереглася, але залишки фундаменту, шов на стіні монастиря Луцького братства та фото сторічної давнини свідчать, про те, що у 20-их роках минулого століття каплиця діяла.
Про це розповів Суспільному археолог Віктор Баюк.
Зі слів керівника археологічної експедиції, внутрішнє планування, вхід та система підземель були недоступні для попереднього вивчення перед початком робіт.
"Ми відкрили повністю систему входу. Цегляні сходи, невеличкий коридор з нішею, і поворотом можна було зайти до підземель самої каплиці, фактично в крипту. З крипти каплиці направо є двері, дверний проріз, яким можна пройти до безпосередньо підземелля основного корпусу монастиря", – говорить Віктор Баюк.
У нововідкритих підземеллях працював студент, майбутній археолог Богдан Омельчук. Каже: цегла в підвальному приміщенні відповідає часу побудови споруди – це 17-18 століття.
"Зараз ми проводимо фінальну розчистку, для того, щоб тут зробити нормальний вхід, змогли заходити робочі і займатися укріпленням склепіння і реставрацією, такою яка можлива", – зазначив студент.
Під час досліджень вдалося відшукати археологічні знахідки: скло, кераміку, металеві предмети та ґудзики. Студент Данило Кононець розповів, що ці предмети почистять, опишуть і вони стануть частиною музейної колекції.
Знайдені фрагменти посуду презентують європейський побут 17-18 століть. "Є денце від бокала, скляне. Бачимо прояви окису свинцю, тому що свинець використовувався у виготовленні скла у 17-18 столітті, він був як зв’язуюча речовина. Характерна особливість давнього скла – це перламутрові прояви", – зазначив хлопець.
Історичну цеглу, яку дістали при розкопках, використають під час реставрації частково втраченого склепіння, – додав Данило Кононець.
Волинським археологам допомагав киянин, майбутній історик Іван Кочетигов. Юнак каже: батьки служать у Збройних силах, а він разом із молодшою сестрою у перший день повномасштабної війни приїхав до Луцька.
"Вперше в житті я займаюся такими роботами археологічними. Саме на цьому об’єкті я займався різними задачами: спускався в підземелля, коли ми відкачували воду, викопував землю, якої доволі багато було", – додав хлопець.
Нині підземелля каплиці Василіанів та монастирського корпусу затоплені. Як зазначив волинський археолог Віктор Баюк, це руйнує пам’ятку національного значення.
"Ми спробуємо написати і в Луцьку міську раду і в ОДА, але як рекомендацію що потрібно зробити. Кілька раз ми викачували звідси воду, але вона моментально поверталась", – резюмував керівник археологічної експедиції.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це розповів Суспільному археолог Віктор Баюк.
Зі слів керівника археологічної експедиції, внутрішнє планування, вхід та система підземель були недоступні для попереднього вивчення перед початком робіт.
"Ми відкрили повністю систему входу. Цегляні сходи, невеличкий коридор з нішею, і поворотом можна було зайти до підземель самої каплиці, фактично в крипту. З крипти каплиці направо є двері, дверний проріз, яким можна пройти до безпосередньо підземелля основного корпусу монастиря", – говорить Віктор Баюк.
У нововідкритих підземеллях працював студент, майбутній археолог Богдан Омельчук. Каже: цегла в підвальному приміщенні відповідає часу побудови споруди – це 17-18 століття.
"Зараз ми проводимо фінальну розчистку, для того, щоб тут зробити нормальний вхід, змогли заходити робочі і займатися укріпленням склепіння і реставрацією, такою яка можлива", – зазначив студент.
Під час досліджень вдалося відшукати археологічні знахідки: скло, кераміку, металеві предмети та ґудзики. Студент Данило Кононець розповів, що ці предмети почистять, опишуть і вони стануть частиною музейної колекції.
Знайдені фрагменти посуду презентують європейський побут 17-18 століть. "Є денце від бокала, скляне. Бачимо прояви окису свинцю, тому що свинець використовувався у виготовленні скла у 17-18 столітті, він був як зв’язуюча речовина. Характерна особливість давнього скла – це перламутрові прояви", – зазначив хлопець.
Історичну цеглу, яку дістали при розкопках, використають під час реставрації частково втраченого склепіння, – додав Данило Кононець.
Волинським археологам допомагав киянин, майбутній історик Іван Кочетигов. Юнак каже: батьки служать у Збройних силах, а він разом із молодшою сестрою у перший день повномасштабної війни приїхав до Луцька.
"Вперше в житті я займаюся такими роботами археологічними. Саме на цьому об’єкті я займався різними задачами: спускався в підземелля, коли ми відкачували воду, викопував землю, якої доволі багато було", – додав хлопець.
Нині підземелля каплиці Василіанів та монастирського корпусу затоплені. Як зазначив волинський археолог Віктор Баюк, це руйнує пам’ятку національного значення.
"Ми спробуємо написати і в Луцьку міську раду і в ОДА, але як рекомендацію що потрібно зробити. Кілька раз ми викачували звідси воду, але вона моментально поверталась", – резюмував керівник археологічної експедиції.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Міська рада досягла вагомих успіхів - площі розкопаних підвалів перевищили площі зданого в експлуатацію нового житла !
Останні новини
5 вересня на Волині: гортаючи календар
05 вересень, 2022, 00:00
Добрі новини від ВолиньPost за 4 вересня
04 вересень, 2022, 23:40
Археологи дослідили підвал у монастирському корпусі Луцького братства. ФОТО. ВІДЕО
04 вересень, 2022, 22:45
Яка ситуація на Волинському та інших напрямках станом на 4 вересня
04 вересень, 2022, 21:45
Німеччина обіцяє Україні €200 млн допомоги внутрішнім переселенцям
04 вересень, 2022, 20:25