Дружині екс-нардепа від Луцька дали 5 років

66-річну Галину Жулинську визнали винною у привласненні грошей членів кредитної спілки «Турбота», яку вона очолює. Їй дали п’ять років в’язниці з випробувальним терміном на три роки.

Вирок виніс 19 вересня столичний Шевченківський райсуд, ‒ пише Gazeta.ua.

Галина Жулинська ‒ дружина колишнього віце-прем’єр-міністра і народного депутата двох скликань 73-річного Миколи Жулинського. Вперше міліціонери затримали її 2010-го за шахрайство, підробку документів, викрадення грошей. Слідство і суди тривали три роки. Цей час вона перебувала на підписці про невиїзд.

«На суди я ходив, як додому, ‒ розповів письменник 64-річний В’ячеслав Прилюк. Він вклав у спілку 500 тис. грн. ‒ Суддя поводилася дуже упереджено, безпідставно переносила засідання. Наприклад, зробила перерву, щоб Жулинська з’їздила в санаторій. У вироку написано, що мені все виплатили, хоча я не отримав ні копійки. Хохма!»

Кредитну спілку «Турбота» створили 1996 року при Міжнародній організації «Жіноча громада». Установа приймала депозити під 24% річних, кредити видавала під 35-40 %. 2009 року сума депозитів склала майже 20 млн грн, позик ‒ стільки ж, резервний капітал становив 1,3 млн грн. Головою спілки була Галина Жулинська, спостережну раду очолювала дружина поета Івана Драча ‒ Марія. Гроші в установу вклали актори Володимир Задніпровський, Олексій Пєтухов, Олексій Вертинський, Володимир Соляник, поет Василь Герасим’юк.

«Коли я вирішував, куди вкласти кошти, думав: «Краще віднесу Жулинським, аніж віддавати якомусь банку». Тепер сильно шкодую. Мені й дружині треба гроші на ліки, а їх не віддають. Жінці кожні два місяці потрібно проходити курс лікування, а один аналіз на нирки коштує 500 гривень, ‒ каже В’ячеслав Прилюк. ‒ У ту спілку мене загітувала вдова письменника Ярослава Стельмаха ‒ Людмила.

Проблеми з виплатами почались 2008-го. Наступного року провели ревізію, не дорахувались 8,6 млн грн. Галина Жулинська написала розписку, що поверне все протягом 24 місяців. Слова не дотримала, тому вкладники надіслали листа тодішньому президентові Вікторові Ющенку та генпрокуророві. В’ячеслав Прилюк із дружиною першими звернулись у міліцію. За ними ‒ ще 28 вкладників.

«Турбота» ‒ класична піраміда, ‒ говорить він. ‒ Відсотки і депозити віддавали за рахунок нових вкладників. Тоді ж поспливало, що спілка роздає кредити невідомо кому, підробляє підписи. У Броварському відділенні міліція знайшла порушень на 3,5 мільйона гривень, але справи не порушили. Голову полтавської філії арештували й ув’язнили на сім років».
Галина Жулинська щодня відмічається в міліції. Суд розглядає ще одну справу, де її звинувачують у шахрайстві.

«До кінця судів я коментарі не даватиму», ‒ каже вона у слухавку.

Довідка

Микола Жулинський ‒ літературознавець, критик, академік Національної академії наук України (1992), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1992).

Народився 25.08.1940 (с. Новосілки, Демидівський р-н, Рівненська область). Закінчив Дубнівське педагогічне училище (1962); Київський університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет журналістики (1968); аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (1971). Кандидатська дисертація «До питання про історичний оптимізм радянської літератури» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, 1972); докторська дисертація «Художня концепція людини і проблема характеру у сучасній радянській літературі» (Київський університет ім. Т. Г. Шевченка, 1981).

Працював учителем, брався за різні робочі спеціальності. З 1968 року ‒ в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка: аспірант, молодший науковий співробітник, учений секретар, заступник директора з наукової роботи. З 1991 р. ‒ директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, 3 2009 р. ‒ академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України.

Упродовж 1992 року ‒ Державний радник України з питань гуманітарної політики. У 1992-1994 роках ‒ віце-прем’єр-міністр України. У 1994-1998 роках ‒ народний депутат України від м. Луцька, голова підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, мовної та культурно-просвітницької політики Комітету з питань культури й духовності Верховної Ради України. У 2002-2006 роках ‒ народний депутат України, виборчий блок Віктора Ющенка «Наша Україна», голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету культури і духовності Верховної Ради України. З 2006 р. ‒ Голова Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України, Радник Президента України.

Член Спілки письменників України (1977). Нагороджений: орденом «За заслуги» І-ІІІ ступенів, медаллю Св. Володимира за видатний внесок у наукову та політичну діяльність. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка за книгу «Із забуття ‒ в безсмертя», Республіканської премії ім. О. Білецького в галузі літературно-художньої критики, премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів.

Президент Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!