На Волині оселилися нечуючі переселенці: як освоїлися. ФОТО. ВІДЕО

У селі Зміїнець Луцького району проживає декілька родин-переселенців із Донеччини та Луганщини. Серед них – сім’я Полстяних із Лисичанська.

Як розповів Суспільному Іван Полстяний, його мама Наталія – людина з інвалідністю з порушенням слуху, якій покидати рідний дім було непросто.

Наталія Полстяна мовою жестів розповіла: син наполягав виїжджати одразу після вторгнення російських військ в Україну.

"Доволі важко було переїжджати, бо я звикла до домівки, друзів. Свій "УТОГ" був там. Подарунок прилетів від "асвабадітєлєй" і, на жаль, мій будинок не вцілів. Хоча, я планую повернутися додому", – зазначила жінка.

Сім'я Полстяних – чоловік Іван, дружина Марина та троє дітей – переїхала на Волинь наприкінці березня, а згодом забрав усю родину. Зі слів Марини Полстяної, їхали у невідомість та переживали, однак на Волині їх зустріли та прийняли хороші люди.

"Ми їхали і боялися кудись їхати, дуже страшно було. Нам тут допомагають, розмовляють із нами. Місто гарне, але нам додому хочеться, тому що там робота, власний будинок, школа", – говорить жінка.

Поселила в будинку переселенців із Луганщини волонтерка Наталія Ткачук. З її слів, у будинку проживає 17 осіб, зокрема з Новодружеська, Донецька, Лисичанська і Харкова.

"Будинок стояв пусткою. Я своїми зусиллями, людей, які живуть у нашому селі, облаштували його, провели опалення, меблі, побутову техніку. Все завезли і тепер люди мають прихисток", – розповіла волонтерка.

З Харкова на Волинь переїхала Наталія Іщик із чоловіком Вячеславом Сергієнком, котрі нині оселилися в Луцьку. Тут їх прихистили друзі.

Сама жінка родом із Каменя-Каширського, а після закінчення школи-інтернату жила в Харкові: спочатку в гуртожитку, а торік купила квартиру. Говорить: ще не встигла її облаштувати, як довелося покинути власне помешкання.

Жінка жестовою мовою розповіла, що про події 24 лютого та сирену, яка лунала за вікном, їм сповістив син, який був з ними вдома.

"24 лютого ми прокинулися із чоловіком і почали снідати.З нами ще був син, який нам наказав швидко одягатися, бо лунала сирена. Тоді ми зрозуміли, що почалася війна. Син почав мене обіймати, цілувати і казав: "Я тебе дуже люблю", – говорить жінка.

У Луцьку сім'ю харків'ян прихистили друзі. Син пані Наталії – військовий. Намагається підняти настрій мамі, перебуваючи за сотні кілометрів, говорить жінка.

"Для мене нещодавно був великий сюрприз. Дзвінок у двері, а тут світиться лампочка, це коли живуть люди нечуючі. Відчиняю двері і кажу, що Ви помилилися. А той хлопець каже: це Вам квіти. Це для мене був шок, бо прочитала від сина записку, розплакалася, бо для мене це було приємно", – додала Наталія Іщик.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!