У луцькому коледжі кажуть, що директор не вимагав грошей з педагогів
Працівники коледжу технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки заявляють, що всі звинувачення в бік їхнього директора Станіслава Щеблюка (на фото) - безпідставні.
Про це йдеться у листі колективу закладу, який підписали 75 людей, - повідомили у прес-службі обласної ради.
Нагадаємо, депутат обласної ради Ігор Гузь озвучив запит щодо неправомірного збору коштів у коледжі. Більшість депутатів не підтримали запиту, втім перевірити викладене в ньому зголошувався начальник управління освіти і науки ОДА Олександр Хомич.
Тим часом, на адресу обласної ради надійшло звернення педколективу коледжу, яке підписали 75 осіб.
Підписанти пишуть, що висловлюють обурення недостовірною інформацією, озвученою депутатом, та заперечують її.
"Ми, педагоги коледжу, підтримуємо обраного колективом директора. Вважаємо, що Станіслав Германович Щеблюк відповідає займаній посаді, це мудрий і виважений керівник, який користується заслуженим авторитетом. А все викладене І. Гузем з високої трибуни парламенту Волині вважаємо грубим, цинічним та підлим наклепом, який дискредитує честь нашого навчального закладу", - йдеться в листі.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це йдеться у листі колективу закладу, який підписали 75 людей, - повідомили у прес-службі обласної ради.
Нагадаємо, депутат обласної ради Ігор Гузь озвучив запит щодо неправомірного збору коштів у коледжі. Більшість депутатів не підтримали запиту, втім перевірити викладене в ньому зголошувався начальник управління освіти і науки ОДА Олександр Хомич.
Тим часом, на адресу обласної ради надійшло звернення педколективу коледжу, яке підписали 75 осіб.
Підписанти пишуть, що висловлюють обурення недостовірною інформацією, озвученою депутатом, та заперечують її.
"Ми, педагоги коледжу, підтримуємо обраного колективом директора. Вважаємо, що Станіслав Германович Щеблюк відповідає займаній посаді, це мудрий і виважений керівник, який користується заслуженим авторитетом. А все викладене І. Гузем з високої трибуни парламенту Волині вважаємо грубим, цинічним та підлим наклепом, який дискредитує честь нашого навчального закладу", - йдеться в листі.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 19
Вибір редактора
Останні новини
У селищі на Волині хочуть відновити аеропорт
17 вересень, 2013, 10:16
У Луцьк їдуть Ані Лорак і Діана Арбеніна
17 вересень, 2013, 10:03
У луцькому коледжі кажуть, що директор не вимагав грошей з педагогів
17 вересень, 2013, 09:44
Західній Україні обіцяють дощі
17 вересень, 2013, 09:34
Митрополит Ніфонт вперше після хвороби служив у храмі
17 вересень, 2013, 09:14
Схожі новини
|
Волинська облрада гальмує закупівлю обладнання для першачків
09 квітень, 2019, 15:46
|
|
У Луцьку шкільну бібліотеку поселили у підвалі. ВІДЕО
13 вересень, 2018, 18:31
|
|
У Луцьку можуть закрити корпус школи
08 березень, 2018, 12:56
|
|
Батьки учнів школи №15 - проти директора, якого призначають в Луцькраді
22 серпень, 2017, 08:16
|
Популярне
|
Без МСЕК: у МОЗ розповіли про новий маршрут пацієнта, який встановлює інвалідність
Сьогодні, 07:32
|
0 |
|
На Курщині поранення отримав високопоставлений генерал КНДР, – WSJ
Сьогодні, 05:28
|
0 |
|
США нарощуватимуть військову допомогу Україні
Сьогодні, 03:32
|
0 |
|
У селищі на Волині відкрили Алею пам'яті загиблим на війні воїнам. ВІДЕО
Сьогодні, 01:15
|
0 |
|
22 листопада на Волині: гортаючи календар
Сьогодні, 00:00
|
0 |
У минулій публікації згадувалось про кошти у складній павутині фінансових махінацій згаданого вище коледжу, які ґрунтуються та підтримуються на беззаперечному одноосібному автократизмі Щеблюка, але якось ця тема «заглохла». Чи її як це водиться у подібних випадках «зам`яли”? А було б цікаво, чим усе це скінчилося і куди прилипли усі ці кошти. Та хіба скінчилось взагалі і до подібних речей більше там не повертаються? Чи таки усім відома мета оправдовує подібні засоби?
І все ж таки Скринька Пандори існує. ЇЇ не може просто не бути. Гроші люблять рахунок. І не лише люблять, але й потребують його. Фінансова книга, яких як правило у подібних махінаціях може бути декілька. Важливо знайти їх усі та порівнявши, визначити, яка з них істинна. Все просто. І навіть не потрібно бути Шерлоком Холмсом чи доктором Уотсоном. Хоча сюжет і справді достойний гостроти хорошого детективного роману.
«Коли кидаєш лайно у когось то воно до адресата може і не долетіти, а ось на руках кидаючого воно обов`язково залишиться. Ніколи не можна обливати брудом когось, бо перш ніж облити, необхідно самому цей бруд у руки взяти. Так і життя – це наче вітер, слова - пісок, а вчинки - дощ, кинеш, буває слова на вітер - дощ піде і хтось виправдає своїми вчинками сказані на нього слова, а болото, що утворилося з піску і дощу впаде на голову тому хто його випустив... І начебто має бути соромно. Перед дітьми в першу чергу, батьками.. І що саме дивно, що такі «освітянські» чвари – далеко не поодинокий випадок. А вина усьому, як і завжди - сріблолюбство та власний низький моральний рівень.
Ви навмисно свідомо звинувачуєте своїх підлеглих колег безпідставно і сорому від таких справ у Вас немає! До тих пір, поки коледжем керували мудрі люди.і коледж був на гарному рахунку, а тепер існує думка, що «недолугий пастух все стадо пасе одним батогом, та ще й вірить, що йому за це все стадо вдячне»!
Не секрет, що наша країна здебільшого націлена не на виробництво благ, а на їхній розподіл та перерозподіл. Ця засаднича обставина нашого життя створює стійку потребу в «хороших людях» як «своїх» у різних сегментах суспільного організму. Діти впливових посадовців, політиків чи бізнесменів стають своєрідними «агентами» корпоративної підтримки і залежність навчального закладу від таких «хороших людей» дуже велика.
З феноменом «хороших людей» великою мірою пов’язаний кадровий непотизм і фаворитизм у вищій освіті, а також надмірна тривалість перебування одних і тих же людей на керівних посадах. Задля стабільності доступу до благ необхідно гарантувати стабільність позицій «хороших людей», а це досягається через стабільні контакти, традицію, спадковість.
Зрештою, коледж міг би просто надавати «хорошим людям» хорошу освіту, але справа в тім, що в суспільстві розподілу цінність вищої освіти невисока. «Хорошим людям» не критично потрібні хороші знання, але їм виявляється необхідний диплом про вищу освіту державного зразка, без якого практично неможливе працевлаштування на державній посаді. Інституційна безальтернативність диплому державного зразка створює стабільний попит на цей документ. По суті між закладом вищої освіти і «хорошими людьми» відбувається обмін: диплом державного зразка обмінюється на доступ до благ, що існують в грошовому еквіваленті. Все це можна розглядати як ринок, на якому є товар і є покупець. Тільки зміст товару під назвою «вища освіта» поступово трансформується в контексті існуючої кон’юнктури.
Побутовість, звичність, з якою говорять про подібні корупційні практики, свідчить про те, що вони стали елементом повсякдення. В середовищі освітян корупція майже не викликає обурення. Якщо на неї і звертають увагу, то не для того, щоб викорінювати чи засуджувати як аморальне явище. Коли аморальність є масовою, вона стає частиною моралі. Корупція у вищій освіті сьогодні перетворилась на систему звичаїв, потреба в якій викликана радше способом життя, ніж чиїмись лихими намірами.
Можна привернути увагу громадськості до проблеми корупції, можна викрити когось і покарати, встановити жорсткіші правила. Напевне, це дасть якісь результати. Але чомусь думається, що вони будуть мати тимчасовий характер. Рано чи пізно репресії послабнуть, і тоді все повернеться на свої місця. Корупційні практики будуть відтворюватися, оскільки для них є якісь глибші, фундаментальні причини….
Наразі незаконно звільнений викладач бореться з грубим порушенням його прав, намагається захистити власну честь, гідність та ділову репутацію. Станом на 23.09.2017 – безробітний!!!
Виховує двох неповнолітніх доньок, одна з яких – інвалід дитинства із складним діагнозом!!!!!!!
ОСЬ ДЕ ВСЯ "ЧЕСТЬ" ЦЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ РАЗОМ З "ВИВАЖЕНІСТЮ" ТА "МУДРІСТЮ" ЙОГО КЕРМАНИЧА!!!
«То рай! Гніздо утраченого щастя,
Що, наче сон, майнуло і пропало,
То джерело безбережного горя,
Що так пристало до людського роду,
Мов власна шкура пристає до тіла,
Що поки жив, не вирвешся із неї.
Проклятий будь ти, привиде зрадливий...
Проклятий будь і ти, і хвиля та,
Коли тебе насаджено, коли
Мій батько перший раз тебе побачив!
В ім’я всіх мук людських, всієї туги,
Усіх змагань безцільних будь проклятий!»
І. Франко
По звільняти вчителів є така забава…
Як приїде на роботу той «Високоважний»,
Позбира наглядачів: «Будьте ви уважні!
Слідкуйте, щоб холопи не стали відважні.
Нехай встають із зорею та йдуть до роботи,
Та підписи ставлять без зайвої турботи.
Не дай, Боже, щоб дітей мудрому учили,
А пололи щоб бруківку під мою автівку!
Щоб самі ремонт робили і гроші діставали,
Замітали і білили та лишнього не питали!
А паперів з отих смердів вимагайте більше,
Щоб писали аж упріли, щоб макітри подуріли.
А коли ярмо для всіх постійне і важке,
Чи стане хто жалітись, що, мовляв, десь краще?
А як трапиться такий, хто страхи ці змиє,
Ані трохи не міркуйте! Женіть у три шиї!
Не дивіться ні на стаж і навіть на досвід,
Видайте йому чи їй відро прибирати послід.
Що, не може той хробак гривнів накосити?
Та вони повинні всі мені «конверти» носити!
А хто носить у «конвертах» вдячність відповідну –
Має гарну вишиванку і зарплату гідну!..
Що, усім все зрозуміло? Ви ж розумні люди…
Всі заслужені в освіті, а хтось скоро буде…
Допоможу я усім, вам прийду на поміч,
Ви не будете батрачить холопами поміж.
Всі роботу нашу бачать – заклад процвітає!...»
Аж тут раптом біля входу жіночка ридає:»
Сину, голубе рідненький, за що ти загинув?»
І кладе червоні квіти під холодну брилу…
«Хто стару мене пригорне, де ж мої онуки?»
І безсило опускає натружені руки…
Керманич вийшов з кабінету, зробивши перерву,
Подивився на ту жінку і сказав усердно: «
Ревно син Ваш Україну захищав,
Справжнім був соколом. Проведемо якось мітинг ми
І ось там поговорим.»
Так поправив вишиванку, сито потягнувся,
Та й учить своїх підлеглих знову повернувся.
Говорив годин зо п`ять, навчав педагогів,
Кому скільки назбирать та для чиїх порогів.
Дав детального всім звіта куди тратить гроші:
То - на вікна, то - на плити, носа не підточиш.
Відповідні є накази і круглі печатки
Для холопів і для К.Р.У. все в окремих папках.
Говорив він ствердно, вільно, навіть не запнувся,
Тільки дещо розказати мабуть призабувся:
1. Скільки треба заплатить, щоб у коледж поступить?
2. Скільки треба «відкотить», щоб на посаді усидіть?
3. Скільки треба «забашлять» за стипендію і «п`ять»?
4. Кого треба по звільнять, щоб все було й..п т...ю м..ть!
Нема сили, нема слів, щоб все описати!
Схаменіться, вражі діти! Чи була в вас мати?
В тебе кум в суді працює, думаєш поможе,
Як Господь тебе призве, чорте ти безрогий?
Буде проклятий твій рід і роди від нього!
Щоб Господь вас всіх спалив під своїм порогом!
Скільки ж можна Україну із середини жерти?
Скільки можна тих долярів в одну пельку вперти?
Подавіться ж, вражі діти, ситістю й достатком!
Хай ніхто вас не назве ні мамою ні татком!
Адже вам не страшно, вам - соромно.
Соромно захистити слабкого,
Думку власну мати совісно.
Соромно не хвалити пихатого,
Незручно з негідником лаятись,
Совісно сказати безглуздому,
Що він безглуздий і варто покаятись!..
Соромно у бійку лізти велику,
А в дрібну - зовсім незручно...
Бідні, як ви тільки терпите?!
Скільки у вас святої терплячості!!!...
Від сором'язливості поганого ви не робите.
І хорошого теж – від сором'язливості...
Ви живете, ви вибачаєтесь,
Сумно і порожньо посміхаєтесь...
Ні, ви не боїтесь! Ви – соромитесь!
Адже не страшно вам, а соромно!...
Добрі і не докоряють інших,
Милі, сором'язливі, вічно зручні…
Ті, що згорають від сорому –
Люди-людишки,
Невиразні пусті чоловічки.
Адже вам не страшно, вам - соромно.
Соромно захистити слабкого,
Думку власну мати совісно.
Соромно не хвалити пихатого,
Незручно з негідником лаятись,
Совісно сказати безглуздому,
Що він безглуздий і варто покаятись!..
Соромно у бійку лізти велику,
А в дрібну - зовсім незручно...
Бідні, як ви тільки терпите?!
Скільки у вас святої терплячості!!!...
Від сором'язливості поганого ви не робите.
І хорошого теж – від сором'язливості...
Ви живете, ви вибачаєтесь,
Сумно і порожньо посміхаєтесь...
Ні, ви не боїтесь! Ви – соромитесь!
Адже не страшно вам, а соромно!...
Добрі і не докоряють інших,
Милі, сором'язливі, вічно зручні…
Ті, що згорають від сорому –
Люди-людишки,
Невиразні пусті чоловічки.