Куди і чому переїжджають волиняни та як на це вплинув ковід

В Україні тема закордонного заробітчанства не втрачає актуальності. Чимало українців, зокрема й волинян, за морем шукають більших статків. Хтось із вже товстішим гаманцем та з новими амбіціями повертається на Батьківщину, а хтось продовжує збагачувати скарбницю чужої держави.

Інформаційне агентство ВолиньPost з’ясувало, чи спостерігається тенденція збільшення трудових мігрантів, куди найчастіше їдуть волиняни і скільки наших подалося на заробітки до Польщі вже цьогоріч.

Аби простежити, як змінилася кількість мігрантів протягом трьох років, і яким країнам волиняни надавали перевагу – звертаємося до статистики.

Згідно з даними Головного управління статистики у Волинській області, у 2018 році офіційно покинули країну (стали мігрантами) 687 волинян, у 2019 році - 997, у 2020 – 145. Суттєве зменшення мігрантів пов’язують із «ковідною» ситуацію в світі, коли перетнути кордон через локдаун було складно.

Варто зазначити, що трійку лідерів серед країн, які обрали для себе волиняни, очолює не Польща, а Німеччина – звідти у 2020 році не повернулося 29 осіб, почесне друге місце розділяють між собою Польща та Білорусь – 22 людини з країни. На третій сходинці – США, саме туди з Волині вибуло 19 людей.

Заробітчанин Максим Ткаченко розповідає: вперше поїхав за кордон у 18 років. Не раз, каже, чув історії про краще життя «за морем», тому вирішив переконатися. До того ж, саме в той час у Польщу збирався і знайомий юнака. Тож відповідь на питання про вибір країни очевидна: туди їхав товариш. І додає: це недалеко, а отже для першого разу – варіант найкращий.

Вакансію комплектувальника у місті Блонє знайшла місцева агенція. Робота, каже, нескладна.

«Ходив складом і збирав товар. Платили 15,50 zł/год (станом на 26 січня 1 zł = 7,04 ₴). Працював 12 годин 5 днів на тиждень. Ціни на продукти низькі, якщо порівнювати з українськими. На жаль, не пригадую, скільки вартує буханка хліба… Але от за велику піцу віддавав 11 zł (77,44 ₴). Курити і пити, до речі, справді не вигідно. Пачка цигарок – 15 zł (105,60 ₴). В Україні ціни на тютюнові вироби теж зросли, але в нас пачка коштує 60 гривень. Тож висновок такий: якщо хочеш із заробітків щось «привезти», то краще від шкідливих звичок відмовитися хоча б на певний час», - зазначає Максим.

Поляки з якими працював, переконує Максим, доволі хороші люди, умови в хостелі теж непогані. Дуже важко було, зізнається, через незнання мови, тому всюди просив допомоги з перекладом. Щоправда, морально було теж не дуже комфортно.

Зрештою, про заробітки в Максима враження позитивні. Тепер юнак мріє будувати сім’ю в Європі, бо, переконує, там - більше можливостей.

До слова, за три місяці хлопець отримав приблизно 12 тис. zł (≈ 85 тис. грн). Однак, послуги агенції з працевлаштування вартували близько 200 zł, за хостел та проїзд за три місяці заплатив 600 zł і близько 2500 zł витратив за час перебування на харчування та решту потреб. Тож з Польщі хлопець мав би привезти орієнтовно 8700 zł (≈ 61248 грн). Але від цієї суми логічно відняти ціни закордонного паспорта (1000 грн) і квитків на автобус у дві сторони (1400 грн). Тож згідно з нашими підрахунками, «чистими» до України хлопець привіз ≈ 58848 грн.

Згідно з даними сайту Work.ua у Луцьку середня заробітна плата комплектувальника складає приблизно 10 тисяч гривень.

Директорка кадрового агентства «Bisar», що займається працевлаштуванням у Польщі, Оксана Гнідка каже: значного приросту українських заробітчан не спостерігають. Навпаки охочих поїхати на роботу в грудні було менше, адже тривав період святкувань. «Сезон» для мігрантів - лютий-березень, однак, і тоді суттєвої різниці, вважає, не буде.

Керівниця пригадує 2020 "ковідний" рік, тоді, каже, кількість наших заробітчан у Польщі збільшилася на 30 %. Оскільки на той момент країна була чи не єдиною відкритою. Тобто ті заробітчани, які працювали, приміром, у Німеччині - 2020 року їхали в Польщу.

«За статистикою зараз за кордон виїжджає багато молоді (до 26 років, звісно, і ставка більша). Це пов’язано з впровадженням дистанційного навчання, зокрема. До того ж, в Україні студенти та абітурієнти не можуть знайти високооплачувану роботу, а отже шукають таку можливість у Польщі. Якщо раніше на заробітки їхали 35-55-річні, то тепер до нас звертаються 19-річні», - каже Оксана Гнідка.

І переконує: працювати за кордоном стало ще доступніше. Поляки надають робітнику безкоштовне запрошення, організовують транспорт. Надають будинок на період 14-денного карантину. Підняли ставку. Минулого року платили 14 zł/год, цьогоріч мінімально – 15,88 zł/год.

Директорка зізнається: поки готує документи, з клієнтами обговорює свіжі новини, однак, не чула, аби хтось говорив, що втікає від військкомату, приміром.

«Мені здається, люди вже звикли до такого стану. Їх більше хвилює економічна нестабільність. От коли війна розпочиналась (період «Майдану») було відчутно. Люди різко ринули, платили шалені гроші, аби відкрити візу, бо ж тоді був призов…» - розповідає начальниця.

Зазначимо, згідно з опитуванням аналітичного сервісу United Surveus, лише 26 % жителів Польщі не будуть проти прийняти біженців з України у випадку війни з Росією.

За словами пані Оксани, людей не влаштовують скачки валютного фонду та ціна на газ. Тож аби за нього не платити, українці зимою їдуть за кордон, весною повертаються, щоб садити городи, а потім знову вирушають у дорогу.






Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!