«Меню Клопотенка – не догма»: як впроваджують реформу харчування у школах Волині

В Україні з 1 січня активно впроваджують оновлене меню у школах та дитсадках. Реформа неабияк важлива, бо здоров’я дітей – понад усе. Зробити дітей здоровішими – основна мета покращеного раціону. Проте на практиці будь-які зміни застосувати не так вже й просто.

Про те, як змінюють меню у школах Волині, Інформаційному агентству ВолиньPost розповіла заступниця начальника управління освіти і науки Волинської ОДА Тетяна Соломіна.

Посадовиця каже: будь-яка реформа має виклики, реформа шкільного харчування – не виняток, але нововведенням властиве поетапне впровадження.

«На сьогодні таких викликів маємо кілька: це – застаріле технологічне обладнання, рівень кваліфікації кухарів, низька заробітна плата кухарів, ціна продуктів харчування, а також наявність та можливість купити задекларовану у меню групу продуктів», - зазначає заступниця.

І відразу наводить приклад: «Де можна придбати той самий гарбуз через тендер, аби він мав усі супровідні документи? Постачальник має забезпечити продуктами вдосталь, до того ж вони мають бути належної якості. Обладнання також новітнє треба встановити. Як-от пароконвектори, техніку, яка не лише прискорює процес приготування, а й зберігає усі корисні речовини».

Тетяна Соломіна зауважує, що нині багато хто вважає, що усі школи повинні перейти на меню, розроблене відомим кухарем Євгеном Клопотенком. Утім це не зовсім так.

«Меню Клопотенка не є догмою. Кожна школа може розробити власне меню та подати його на затвердження до територіального органу Держпродспоживслужби. Але головне – щоб це меню відповідало вимогам постанови Кабміну № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку». Тобто у меню Клопотенка – рекомендаційний характер. Але у нас мало фахівців, які можуть скласти це меню. Це справді складна робота. Тому більшість пішла тим шляхом, що вибрала зі 160 страв, які запропоновані у переліку Клопотенком, але не всіх і все вдалося», – зауважує посадовиця. На Волині, додає, є школи, які самостійно розробили меню, є громади, які розробили одне меню для всіх своїх шкіл, є ті, де цей процес ще триває.

Головна відповідальність у цьому процесі лягла на плечі засновників шкіл – міських, сільських, селищних рад, натомість обласне управління освіти лише допомагає, консультує, спрямовує.

Тетяна Соломіна каже: викликів багато, але є перехідні етапи, які, до речі, теж прописані в пропозиції Клопотенка. І додає: хороший досвід поетапного впровадження харчування маємо на території Волині у межах Чорнобильської зони. Тож радить заспокоїтись.

Чиновниця зазначає: їсти пельмені чи іншу шкідливу їжу у школі точно ніхто не буде, але відповідальність за здорове харчування учнів – і на батьках. Навіть більшою мірою на них, оскільки у школі діти харчуються лише раз на день, а решту їжі споживають вдома. Щодо невдоволення, для прикладу, через малу кількість солі каже: у кожному закладі є комісія, яка має вивчати зауваження, аналізувати вподобання дітей і робити все для того, щоб діти були ситі і задоволені.

Мама двох учениць луцької ЗОШ № 2 Ольга Бузулук, каже: дівчата задоволені, хоч і раніше на харчування в їдальні не скаржились.

«Моїм дітям 6 і 9 років смакує нова їжа в школі, хоча й до нового року скарг не було. Старша взагалі на дієтичному харчуванні – добре, що школа може це забезпечити. Але з нового року вони відчули зміни, бо в перший же день прийшли і сказали, що було дуже смачно, тільки напої не солодкі) Менша в мене солодкоїжка, і їй, можливо, складно так відразу перейти на не солодкі напої, тому даю їй з собою печиво, підсолоджений чай чи компот. Старша радіє свіжим салатам і дієтичному м’ясу. Менша хвалить каші і фрукти», - зазначає пані Ольга.

Але от ціна трохи "кусається".

«Обід здорожчав на 10 гривень, в нашій школі він 35 гривень. Мої діти в школі цілий день, тому їдять двічі, плюс перекуси. Так, це дорого, оскільки виховую їх одна, але якби вони були вдома чи я б давала їм їжу з собою, це не було б дешевше. Бо це також мій час і гроші. А тут я на 100% впевнена в якості і корисності, довіряю директору, який це повністю контролює.Вчителі нам скидають фото обідів. Діти додому тепер нічого не приносять (раніше приносили булочки)», - запевняє мама школярок.

Інших зауважень немає, бо і вдома дотримуються збалансованого та водночас простого харчування.

«З домашнім харчуванням навряд чи контрастує, бо в нас вдома змалку проста і швидка їжа. Намагаюсь дотримуватись принципів здорового харчування. В нас завжди є фрукти, овочі діти ще їдять не всі, але працюємо над цим. Вдома балую їх іноді чи млинцями з різними солодкими начинками, чи сендвічами, можемо замовити піцу, нічого страшного у тому не бачу», - стверджує Ольга Бузулук.

Складнощі у впровадженні оновленого меню виникли не у всіх. До прикладу, директор ліцею у Торчині Андрій Сікірінській каже: проблем не було жодних, бо готувалися заздалегідь. І навіть на питання про сучасне обладнання відповідає: все є, оскільки 2019 року отримали 700 тисяч гривень субвенції, а отже необхідні пароконвектори мали змогу придбати. А наступного 2020 року відремонтували харчоблок та обідню залу. Щодо меню керівник переконує: багато страв як-от ризотто, курячі нагетси, болоньєзе, рибні медальйони, булгур випробували протягом 2021 року.

«Все це ми випробовували раніше, стежили за вподобаннями дітей. І варто сказати: статистика свідчить, що з вересня кількість учнів, які харчуються у їдальні, збільшилась. Додалося ще 100 школярів. А вже цьогоріч за рекомендацією Клопотенка збільшили відсоток молочних продуктів та фруктів. Наразі жодних проблем із батьками не виникало. У нас є комунікація, а це добре», - зазначає директор.

Начальниця гуманітарного відділу Торчинської селищної ради Ольга Лукащук додає: єдиний мінус «нового» меню – вартість.

«Якщо в дошкільному закладі раніше ми орієнтувалися на порцію вартістю 38 гривень, то зараз в середньому - 50. У закладах середньої освіти (з 1 вересня нас перестав харчувати підприємець, готували самостійно) – 15 гривень, то зараз ми орієнтуємося на 35», - каже пані Ольга.

Але очільниця побоюється, що з 1 лютого реформа стане більш відчутною, зокрема, реакція батьків може змінитися. Бо поки тривали свята і вдома вистачало страв, каже начальниця, їжу частенько брали свою.

А от з продуктами проблем немає. Гарбузову запіканку готували ще до впровадження 305-ої постанови. Відрізнялася вона хіба способом приготування, бо запікали за допомогою звичайної духовки. До того ж, навчальні заклади розташовані на території сільської місцевості, а отже овочі та фрукти можуть заготовляти самостійно.

«Я думаю, з 1 вересня ми підемо таким шляхом. Продукти будемо заготовляти самостійно і подавати на сертифікацію, аби отримати дозвіл від Держспоживслужби. А якщо нам це вдасться – вартість порції буде значно меншою. Бо, погодьтесь, що картопельку, бурячок чи моркву вирощувати, а що закупляти на тендерах...» - розповідає керівниця.

Налаштована Ольга Лукащук позитивно, бо сподівається, що Держспоживслужба таку ініціативу підтримає.

Довідково:

при формуванні меню всі школи зобов’язані зменшити кількість цукру та хліба, натомість збільшити кількість фруктів, м'яса птиці та молочних продуктів. Приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди. У шкільних буфетах забороняється продавати солодкі хлібобулочні вироби, газовані напої, непастеризовані соки та молочні продукти, каву та продукти з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!