Свято Василя: розповіли традиції та звичаї посівання

14 січня - Старий Новий рік в Україні. Також День 14 січня також називають Василів день або день Святого Василя. Він вважався покровителем землеробства. Передує Старому Новому року Щедрий вечір або Меланки 13 січня.

Про це пише ТСН.

Зауважимо, що Василій Великий — архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один з Отців Церкви, християнський святий. Йому приписуються винахід іконостасу та складання літургії Василя Великого.

Напередодні для Святого Василя в Україні щедрують, в сам Василів день заведено посівати. На свято заведено готувати щедру кутю та ворожити. За прикметами, у цей день вдома обов'язково треба мати грошовий запас та не давати в борг.

Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, переважно хлопчики або чоловіки. Є прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік.

Як пише відомий український етнограф Василь Скуратівський у книзі "Місяцелік", у тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було — вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягтись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату.

Батьки обдаровували хлопців грішми, і тоді вони, починаючи з крайньої хати, оббігали сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти і отримати найкращий подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише млинці та пироги. Відтак за дітьми бігали пси, яких підгодовували юні посівальники.

Перших посівальників господиня садовила на порозі і роззувала, щоб вдома краще кури неслись, а господар тим часом йшов з коцюбою до сідала і зганяв курей, аби розпочинали скорше нестись.

У цей день вважалося за честь вітати всіх Василів. Деінде виносили на подвір'я дідуха і спалювали його, що символізувало початок Нового року.

На Поліссі існував регіональний звичай — так зване "посівання пастухів". Підлітки, котрі пасли або ж зголошувалися відпасти в новому рот худобу, напередодні одвідували своїх господарів. За звичаєм, засівальників, як і щедрувальників, приймали залюбки. Подарунком були прибережені з осені яблука, ліщинові горіхи, гарбузове чи соняшникове насіння тощо.

Засівати оселю годилося лише житнім зерном (в рідких випадках — пшеничним). Інші злакові не використовувалися; це вже тепер нерідко спостерігаємо наругу над давнім обрядом, коли засівають горохом, будь-якою іншою крупою, у тому числі й манкою. Все це нівелює давню традицію. Засівальник мав розбірливо продекламувати поетичну примовку-побажання. Особливо цінувалися найбільш оригінальні.

Також дуже велика увага приділяється прикметам в цей день: наприклад, якщо в Василів день ясна погода і багато зірок на небі — добре уродяться ягоди, якщо завірюха — горіхи, а коли лежить іній на деревах — можна очікувати добрий урожай мед.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!