Найстаріша українська писанка ‒ з Волині, ‒ писанкарка. ФОТО

500-літня писанка, яку виявили львівські археологи в серпні, може бути «родом» з Волині.

Це стверджує мешканка Кіровоградщини, ‒ пише інформаційний портал Гречка.

«Раніше знаходили давньоруські писанки ХІІ-ХІІІ ст., зокрема, у Жидачеві на Львівщині та у Хрінниках на Волині, але вони були керамічними. Ця ж писанка зроблена на шкарлупі, ймовірно, гусячого яйця. І вона дуже добре збереглась – приблизно на 80-90%», – розповідав Остап Лазурко, молодший науковий співробітник НДЦ «Рятівної археологічної служби» Інституту археології НАН України.

Науковці припускають, що це може бути найдавніша така писанка не лише у Львові, але й в Україні. Після опрацювання та консервації знахідки, вирішуватимуть, у який музей передати цінний артефакт.

До редакції «Гречки» написала листа Ірина Міхалєвіч, писанкарка з Олександрії, і розповіла, що, гортаючи каталог «Описание коллекции народных писанок» Кульжинского (укладений 1899 року), виявила зображення точнісінько такої писанки в таб.XXV рис.9.

Якщо оцінки майстрині правильні, то давню писанку ідентифіковано. Вона походить з Волині, а волинські писанки славляться своєю автохтонністю. Писанка у книзі ‒ з жовтою штриховкою і червоним тлом. Містить символ ‒ вертикальний вуж. Якщо безконечник намальований вертикально, це вуж – добрий знак. Його вважали охоронцем домашнього вогнища.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!