Жінка сільського священника на Волині створює садові фігурки. ФОТО

Жінка священника Ірина Апончук із села Зеленого на Горохівщині створює кашпо для квітів та садові фігурки.

Про це повідомляє газета «Горохівський вісник».

Ірина Апончук власними руками виготовляє декоративні кашпо для квітів, фігурки гномів, коней та інших тваринок та казкових персонажів, які прикрашають садки та квітники. Молода господиня каже, що отримує задоволення від хобі, яким захопилася нещодавно та при нагоді від щирого серця роздаровує свої творіння добрим людям.
Народилася Ірина в селі Лосятин на Тернопільщині, зростала в сім’ї, де понад усе цінували повагу до праці, любов до Бога та один до одного. Де б не була Ірина, стежечка її долі завжди приводила до храму. Під звучання церковних дзвонів завше дякувала Всевишньому за все, що має. Надихалася легкістю, з якою спішила на Літургії. Раділа, розглядаючи рідні сільські краєвиди, що неповторно виднілися з височіні Почаївської Лаври. Там же вперше зустріла свого майбутнього чоловіка, який на той час саме закінчував семінарію. Три роки тому, коли священнику Андрієві Апончуку довірили наставництво парафією церкви Різдва Пресвятої Богородиці, поселилися у мальовничому селі Зеленому. Ірина Апончук працює тут завідувачкою клубу.

Мистецтво нині супроводжує Ірину Апончук у кожній сфері її діяльності. Невимовне натхнення черпає молода жінка, виготовляючи різноманітні декоративні скульптури. Багато з них – їжаки, коники, гноми, сонечка – встигли стати прикрасами не одного двору, оскільки радо презентує власноруч створені фігурки односельцям. Про оригінальне хобі Ірина говорить просто: «Робота з любов’ю – то не робота, а неймовірна насолода, адже заглиблюючись в улюблене заняття, забуваєш про сон і їжу. А коли ще й прагнеш розвиватися в цьому напрямку, мусиш до всього ж безупинно над собою працювати».
Не нехтувати своїм талантом повсякчас застерігає кохану чоловік Андрій. Він підтримує дружину в її захопленні й завше допомагає, коли є необхідність принести піску, води та цементу для створення майбутньої скульптури. Далі ж Ірина самостійно виліплює диктовані уявою фігури, оживляючи їх яскравими фарбами.
Великого значення надає жінка творчій спорідненості зі старшою сестрою Неонілою. Саме вона свого часу власним прикладом надихнула захопитися декоративним мистецтвом. Нині сестри з задоволенням діляться новими ідеями, обмінюються набутим досвідом та пишаються результатами праці одна одної.

Цьогоріч синочок Ірини та Андрія Серафим став школяриком Зеленської гімназії. Слідуючи тенденціям Нової української школи й враховуючи побажання учительки, творча матуся креативно розмалювала частину стіни в першому класі різноманітними казковими персонажами. Тепер маленькі здобувачі освіти щоденно поринають у світ усміхнених морських мешканців та милуються пейзажами, вміло переданими світлими акриловими барвами.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!