Жива чи штучна — яку ялинку вибрати: відповідають експерти

Наближаються новорічні та різдвяні свята, і чи не головним атрибутом кожної домівки у ці дні є ялинка. Яке саме дерево обрати, де придбати і як при цьому не нашкодити екології, дізнавалося "Суспільне" з посилання на гостей "Українського радіо".

Побутує думка, що штучне деревце має низку переваг — воно більш економічно вигідне, адже служитиме вам не один рік, прикрашаючи будинок до свят, а також збереже життя багатьом живим ялинкам, що уникнуть зрубу. Такі дерева зазвичай ідеальної форми, яскраві, пухнасті, з них не осипаються гілочки, як зі справжніх. Також їх легко упакувати в коробку до наступної зими. Єдиним очевидним мінусом, здавалося б, є лише відсутність хвойного запаху, за який ми так цінуємо справжнє деревце.

Проте експерти стверджують, що насправді не все так очевидно і вибір штучного дерева не завжди є більш екологічно виграшним перед живим.

"Якщо під час виробництва штучної ялинки був використаний неякісний пластик, то є ризик отруїтися. Тому, купуючи штучне дерево, слід зважати на запах — він не повинен бути різким та токсичним. А матеріали мають бути якісними, щоби ялинка не зайнялася від бенгальського вогника або ж святкової гірлянди", — розповідає заступниця голови "Громадського контролю захисту прав споживачів" Ольга Котехова.

Будь-яка ялинка, жива чи штучна, впливає на екологію. Але якщо вуглецевий слід живої ялинки становить 16 кг СО2, то штучної – аж 40 кг СО2 (66% складає сировина, 25% – процес виробництва, а 9% – транспортування).

Живі ялинки, які можна легально придбати в ліцензійних точках продажу, вирощені нашими лісівниками на спеціально відведених для цього плантаціях. Тому, купуючи легально таку новорічну красуню, ви не знищуєте ліс, адже дерево було заготовлене спеціально для цих цілей. В Україні загальна площа плантацій під заготівлю "святкових" дерев становить 4 000 га, на яких вирощують 13, 7 млн ялинок.

Якщо минулого року ціна за погонний метр ялинки становила 75 грн, то цього року мінімальна ціна святкового деревця становить 100 гривень. У горщику, залежно від породи та віку, стартує від 150 грн і може бути більше 1000 грн.

По завершенню святкувань викидати живу ялинку на сміттєзвалище не варто. Адже її карбоновий слід складатиме 16 кг CO2, проте різко зменшується на 80% — до 3 кг CO2, якщо здати дерево на переробку у пункт прийому ялинок у вашому місті. У Луцьку ялинки, здані в такі пункти, потім передають до зоопарків, де їх використовують як рослинну підстилку або навіть їжу для деяких видів тварин.

Окрім живих та штучних є ще й альтернатива ялинок у горщику. Держлісагентство вважає такий варіант найкращим. По завершенню новорічних святкувань зелену красуню з горщика можна пересадити у відкритий ґрунт. Однак слід зважати на температурні режими, адже звична до хатніх температур ялинка може не вижити після різкого перепаду.

Також дім можна прикрасити віночками, зробленими з ялинових чи соснових гілочок і декорованих власноруч, або ж окремо гілочками чи навіть штучними красунями, зробленими власноруч за авторськими проєктами з підручних матеріалів: книг, картону, кольорового паперу, скла, мотків ниток, корків, дерева та навіть металічних шпажок.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!