У Луцьку занепадає історична пам'ятка

У Луцьку занепадає колишня синагога, яку деякі науковці вважають частиною зруйнованого Окольного замку.

Згадку про так званий «Малий замок» можна відшукати у давніх історичних джерелах, зокрема, у книзі датованій 1888 роком під назвою «Волинь. Історичні долі південно-західного краю»», - пише ТРК «Аверс».

Там йдеться про те, що частина Замку, а саме «Малий замок», була зайнята єврейською церквою. Владці ж Луцька наголошують, що ці відомості помилкові, тому сьогодні цю будівлю позиціонують лише, як історичну пам'ятку, де колись була Велика Синагога.

Тож усім, як місцевим, так і туристам, цю будівлю презентують як єврейську синагогу. Однак, у книзі «Волинь. Історичні долі Південно-західного краю» автор Помпей Батюшков вказує на те, що ця споруда будувалася саме як «Малий замок», і тільки пізніше була зайнята єврейською церквою.

Нині на будівлі жодної згадки, що це частина Луцького замку, немає. Історик Ігор Левчук розповідає, що «Велика синагога» та «Малий замок» в державному реєстрі записані як архітектурна пам'ятка під одним номером. За словами місцевого краєзнавця, будівництво Великої синагоги у Луцьку відбувалося одночасно з будівництвом оборонної вежі Луцького Замку, відомою ще під назвою «Малий замок».

Ігор Левчук розповів: «Відбулася судова тяганина внаслідок якої було прийняте мудре рішення дозволити єврейській громаді побудувати синагогу в рівень, щоб він не перевищував саме монастир домініканів з його церковними спорудами. Але одною із умов було виставленно будівництво саме вежі, яка могла увійти в оборонну систему Луцького замку, і в якій мав би находитися арсенал і відповідно пушка, охороняти місто від підступів з тієї сторони, з якої находилась споруда».

Головний спеціаліст управління містобудування та архітектури Петро Троневич запевняє - ніякого «Малого замку» не існувало.

«Те, що названо Малий замок Синагогу в цьому виданні - це є помилка, просто люди бачили, що є в Луцьку замок великий, а бачачи синагогу і оборонну башту, вирішили, що це буде малий замок. Це помилкова назва, це є чисто синагога, яка має оборонне значення», - каже він.

За словами Петра Троневича, існує інший історичний документ - грамота короля Сигізмунда, датована 1629 роком. У ній йдеться про рішення короля дозволити євреям будувати синагогу, за умови, якщо вона матиме оборонне значення західної околиці міста Луцька. Споруда вціліла після вибуху під час Другої світової війни, а також після того, як у 60-х роках там була спроба провести навчання з цивільної оборони.

Нині архітектурна пам'ятка знаходяться в жахливому стані, жодної реконструкції там не проводять.

«Наразі ми переживаєм третій етап фактичного руйнування пам'ятки, саме ця вежа про яку ми сьогодні згадували, вона знаходиться в жахливому стані. Представники комітету захисту національної спадщини, наші краєзнавці відвідали, от буквально кілька місяців тому, вдалось їм попасти в цю вежу і побачили те, що фактично ніхто не займався нею десь мабуть з років 80. Тобто валяються і плакати і все з того часу. Дах протікає, знаходиться в дуже жахливому стані, в підвалах за свідченням тих людей, які там працюють знаходиться вода», - зауважив Левчук.

Та й про те, що крім єврейської церкви, частина будівлі - Малий замок та оборонна вежа, лучани не знають. Однак, добре відомо, що наразі у Великій синагозі працює спорткомплекс товариства «Динамо».

Керівники організації розуміють, що приміщення, в якому розташований спорткомплекс - це архітектурна пам’ятка, однак відремонтувати її самотужки не в змозі.

Перший заступник голови Волинської обласної організації ФСТ «Динамо» України Василь Авраменко розповів: «Від держави на підтримку пам'ятки архітектури на даний час грошей не поступило… Стан дуже-дуже аварійний ми не впускаєм людей, відгороджуєм, через центральний вхід, тому що обвал стін. Ми боїмося, щоб не травмувало дітей».

За словами Петра Троневича, провини влади у тому, що ця архітектурна пам'ятка зараз знаходиться у жахливому стані - немає.

«Тривалий час не реставрувалася Синагога, тому що вона використовувалась і використовується Товариством «Динамо» фізкультурним, і відповідно до законодавства кожен користувач має утримувати сам пам'ятку… В результаті якихось там чи тривалого часу, чи якихось природних катаклізм пам'ятка набуває незадовільного, чи аварійного стану, тоді вже підключається з коштами держава», - зауважив він.

До слова, проект реставрації будівлі виготовили ще у 2011 році, але фінансувати поки його нікому.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!