«Моя родина навчила мене радіти кожній дрібниці у житті», – Валентин Приходько

Валентин Приходько за 20 років діяльності в органах самоврядування отримав неоціненний досвід, адже встиг побути депутатом районної і сільської рад, а наразі працює на благо громади як депутат обласного рівня. Крім того, Валентина Васильовича обирали головою районної ради, а згодом він був призначений на посаду заступника голови Підгайцівської сільської ради. Погодьтесь, що для успішного керування громадою, зокрема напрямками культури та освіти, людина із таким досвідом дуже потрібна.

Цікаво, що думає про свій досвід сам Валентин Приходько, яким чином він розвиває Підгайцівську громаду та що його надихає щодня? Про це – в інтерв'ю для журналу «Твій Стиль».

– Валентине Васильовичу, не секрет, що Підгайцівську громаду вважають багатою, тобто більш платоспроможною, ніж деякі інші. Що дозволяє їй успішно працювати: інвестиції, туризм, аграрний сектор, наближеність до обласного центру?

– Так, наближеність до Луцька грає роль. Адже на території громади розташовано достатньо підприємств-платників податків, від яких більшою мірою залежить наша спроможність. Чому керівники підприємств вирішили обрати саме Підгайцівську громаду для здійснення діяльності? Упевнений, що на їхнє рішення вплинуло як вдале географічне розташування, так і лояльне ставлення до бізнесу нинішнього голови Юрія Семенюка та усього депутатського корпусу.
Щодо аграрного сектору, про який ви згадували, як одного із факторів успішного розвитку громади, то у нас більше як 20 аграрних підприємств, які теж платять чималі податки, що йдуть у місцевий бюджет.

Якщо говорити про те, що певною мірою гальмує роботу у громаді, то це, зокрема, терміни виготовлення проєктно-кошторисної документації, незалежно, планується ремонт об’єкта чи будівництво. Наразі ми запланували облаштування 4 спортивні споруди у громаді. Тож лише підготовчий процес триває вже більше ніж 8 місяців. Також поки що гальмуються процес виготовлення Генерального плану кожного населеного пункту громади та повна інвентаризація земель.



– А у чому полягає наразі Ваша робота як заступника Підгайцівського сільського голови?

– Робота полягає у розвитку нашої громади. І цим я займаюсь як заступник голови та як депутат Волинської обласної ради, лобіюючи на обласному рівні інтереси кожного з населених пунктів, що входять до нашої громади, а це 20 сіл та селищ.

Вважаю, що на сьогодні в нас у Підгайцівській громаді склалася чудова команда професіоналів, більшість із яких є вихідцями із сіл, які входять до громади. А значить, кожен із них вболіває за своє село та за розвиток громади загалом. Радує те, що ми спостерігаємо реальний результат цієї спільної роботи: будуються дитячі садочки, ремонтуються дороги, облаштовують котельні та теплові пункти, капітально ремонтуються заклади освіти й інші не менш важливі соціальні об’єкти.

– Найбільше Ви опікуєтесь культурою та освітою. Які програми впроваджуються для підтримки та розвитку цих напрямків?

– Хочу одразу зауважити, що є противником принципу розподілу коштів на освіту та культуру за «залишковим принципом». До слова, маю 15-річний стаж роботи у дошкільній освіті – солідний відрізок життя! І я радий, що мав такий досвід: спочатку як музичний керівник, вихователь, ще 8 років – як завідувач дитсадком.

Тож мені приємно, що наша громада може дозволити собі інвестувати в освітні заклади: в їхнє утеплення, опалення, капітальні ремонти, оснащення кабінетів.

Зовсім нещодавно на покращення навчально-методичної бази найбільших шкіл Підгайцівської громади ми витратили 1 691 000 гривень освітньої субвенції: методичні матеріали отримали Підгайцівський, Липинський, Піддубцівський, Лищенський і Романівський ліцеї та Звірівська гімназія.

Наразі оновлюємо фасад Підгайцівського ліцею та працюємо над виготовленням проєктно-кошторисної документації з облаштування фасаду Піддубцівського ліцею.

Коштом місцевого бюджету для усіх дошкільних закладів освіти та бібліотек громади придбали комп'ютери, принтери та іншу техніку, а також цьогоріч мали змогу оздоровити близько 90 дітей із пільгових категорій Підгайцівської громади. Напередодні Дня знань ми допомогли зібрати до школи дітей із сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. Так, 19 хлопчиків із соціально незахищених сімей отримали новий шкільний одяг.

Мотивуємо наших педагогів та обдарованих учнів грошовими преміями. І це дає великий результат! Цього року у нас запрацював 10-й дитсадок у громаді – у селі Крупа. Погодьтесь, це дуже хороша новина. Тож усіма силами будемо намагатися зберегти ту освітню структуру, яка на сьогодні є в нашій громаді, але я не впевнений, що це вдасться, зважаючи на політику у цьому плані з боку держави.

Щодо культури, то тільки цьогоріч ми провели рекордну кількість різних фестивалів, Днів сіл громади, спортивних заходів! Значить, ми ростемо і рухаємося вперед.



– Знаю, що у Вашій громаді активно впроваджують обласну програму «Власний дім». Розкажіть про це детальніше.

– Так, три сім'ї із Підгайцівської громади зможуть покращити житлові умови завдяки обласній програмі «Власний дім». Під час нещодавнього засідання бюджетної комісії сільської ради ініціював питання про виділення коштів для участі громади у співфінансуванні. Ця програма передбачає доступність житла для більшості громадян, які потребують поліпшення житлових умов у сільській місцевості. У Волинській обласній раді пообіцяли виділити із бюджету області таку ж суму, яку запланує на ці потреби Підгайцівська сільська рада. Тобто три сім’ї нашої громади отримають можливість оформити пільговий кредит із річною ставкою 3% на 10 років у розмірі 40 тисяч гривень кожна. Сподіваюсь, депутатський корпус підтримає наші благі наміри, і з часом заявники надішлють нам звістку про новосілля.

– За час Вашої діяльності доводилось приймати рішення, які суперечили Вашим принципам?

– Я маю самоповагу, і якщо якісь речі мені будуть неприємними та суперечитимуть внутрішньому «Я», я їх однозначно не робитиму. Так само оминатиму співпрацю з людьми, які мені неприємні з людської та професійної точок зору. У мене були ситуації, в яких, якби я «переступив» через себе і почав робити те, що було потрібно у політичній площині, мені б це додало певних бонусів. Але так вже мене виховали, і я вважаю це своїм плюсом, що через себе та свої принципи переступати не буду.

– Той факт, що Ви є мешканцем села Лище, яке входить у громаду, допомагає Вам у роботі, адже Ви щодня зустрічаєте своїх односельчан, які висловлюють свою думку чи обурення від дій місцевої влади, просять допомоги?

– Безперечно, допомагає. Я сприймаю однаково добре як подяку за роботу, так і критику, якщо вона конструктивна. І згодом використовую їх у діяльності, нерідко змінюю свої кроки у тому чи іншому напрямку, тобто дослуховуюсь до людей. Намагаюсь усе робити для їхнього комфортного життя. Єдине, чого я не сприймаю, це замовлений негатив, який часто-густо висловлюється у соцмережах. Усі ми знаємо, хто це робить, на чиє замовлення і за чиї кошти. А так я завжди готовий до спілкування!

– Що надихає Вас у житті? Вашому оптимізму можна позаздрити!

– Безперечно, моя родина, мої діти, моя дружина. Саме вони навчили мене радіти кожній дрібниці у житті, дякувати Богу за те, що маємо. Моя старша донечка Віка навчила мене справедливості та тому, що не варто озиратись назад, а бачити мету і йти до неї. Вона в мене дитина з особливими потребами, справжній боєць! Я горджусь її непереможною волею та доброзичливістю. А меншенька Софія, мов той вогник, прагне допомагати усім, хто цього потребує. Батьки мої – педагоги, настановами яких я користуюсь усе життя. Захоплююсь силою духу своєї дружини Аліни, яка, попри все, щосекунди опікується нами. Хотів би усім їм подякувати від усього серця. Мені здається, що якби не вони, то не було б такого оптиміста – Валентина Приходька.

Ірина Белоцька
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!