Волинським депутатам поставили «діагноз»

Більшість волинських депутатів рад всіх рівнів не хочуть «чути виборців», - каже голова регіонального відділення Комітету виборців України Юрій Кресак.

Про це він заявив 30 серпня у Луцьку під час круглого столу на тему «Вплив організацій громадянського суспільства на розвиток локальної демократії та представництво прав громади», - пише Громадський Простір.

Участь у заході взяли представники 12 громадських організацій Волині.

Учасники обговорили ситуацію, яка склалась у Волинській області у питаннях локальної демократії та участі громади в ухваленні владних рішень, адвокації та впливу ОГС на організацію громадянського суспільства і представництва прав та інтересів громади.

Президент Волинського Інституту Підтримки та розвитку Громадських Ініціатив Петро Лавринюк звернув увагу на те, що незважаючи на організовану ініціативу громадян Луцька, які об’єднались у квартальний комітет (до речі, перший у західній Україні), депутати Луцької міської ради проігнорували бажання понад 500 мешканців міста взятися за вирішення локальних проблем громади власними руками. Це означає, що депутатський корпус виявився непідготованим до процесів участі громади у самоврядуванні, як це зазначається у законі «Про місцеве самоврядування».

А от в місті Рожище депутати міської ради практично одноголосно ухвалили Програму підтримки ОСН, чим зробили впевнений крок до розвитку демократичного суспільства. Яскравим прикладом представлення інтересів громади шляхом об’єднання є створення Ради голів ОСББ у місті Луцьку та обласної ради голів ОСББ, що дає можливість реального впливу на прийняття рішень органами місцевого самоврядування.

Так, завдяки спільній ефективній діяльності, яка була спрямована на розвиток діяльності ОСББ у Волинській області вдалося прийняти програми підтримки ОСББ, за якими з міського бюджету Луцька для ОСББ передбачено понад 6 мільйонів гривень і 51 мільйон – з Волинського обласного бюджету.

Представник «Інституту розвитку міста» Олександр Кралюк, зазначив, що батьківські комітети і піклувальні ради за своєю суттю є подібними об’єднаннями активних громадян до ОСН і ОСББ, а відтак вони можуть займатись не лише допомогою у веденні господарства у освітніх закладах, а й впливати на якість освіти і розподіл бюджету для таких освітніх установ як школи та дитсадки.

Юрій Крисак поставив діагноз для депутатського корпусу більшості місцевих рад регіону: «Тотальне небажання чути виборців». Разом з тим він дав добрий рецепт можливого впливу на владу: «Слід іти на прийом до голови адміністрації/ради і пояснити суть запропонованих покращень і вигоди, які отримає громада і влада… Зібрати і передати 10-20 тисяч підписів – буде самим дієвим аргументом для будь-якого мера».

Підсумовуючи обговорене, голова ради директорів Фундації імені князів-благодійників Острозьких – Руслан Краплич зазначив, що для підвищення впливу ОГС на владу слід посилити професійний рівень самих ОГС. Цю тезу підтримала Ірина Гайдучик, а Олександр Кралюк запропонував 7 кроків, які слід виконати громадським організаціям, щоб реально вплинути на забезпечення прав та інтересів громадян в регіоні, які будуть озвучені під час наступного обговорення плану мережування громадських організацій Великої Волині (Волинської, Рівненської, Житомирської, Хмельницької та Тернопільської областей).

Опісля круглого столу було підписано Меморандум про партнерство між Фундацією імені князів-благодійників Острозьких і Волинським відділенням Комітету виборців України, до якого приєднались Волинський Інститут Підтримки та розвитку Громадських Ініціатив, Волинський Інститут Права, Інститут розвитку міста, Асоціація підтримки та розвитку ОСББ та ОСН, Фундація суспільних інновацій та Фундація розвитку громад.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!