Що таке компостер і яка від нього користь: пояснення луцького еколога

Утилізовувати опале листя та органічні відходи лучанам варто шляхом компостування. Компостуючи органіку та листя, відпадає потреба її спалювати або вивозити на сміттєвий полігон.

Про це розповіла Суспільному начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак.

При правильному компостуванні органіки господарі отримують безплатні добрива. Зі слів посадовиці, найбільшою шкодою є неправильне поводження з відходами.

"Найбільша шкода органіки – коли вона потрапляє на сміттєвий полігон, змішується з загальною масою відходів, що призводить до гниття та утворення токсичного фільтрату", — каже Оксана Лисак.

Що можна компостувати та як саме

Як розповіла вчителька біології однієї з луцьких шкіл Олена Багно, у компостні ями можна кидати будь-яку органіку — постійний побічний продукт приготування їжі.

"Недогризки, яблук, шкарлупа від яєць, шкірки від картоплі, буряка, моркви. Єдине ставиться питання: чи варто викидати приготовлені продукти, які вже непридатні до споживання, зокрема супи, борщі, каші, картоплі. Тут одні за, щоб їх компостувати, інші проти. Я думаю, що можна кидати у компостну яму, але без рідини – тільки тверді рештки", – каже біологиня.

Також можна компостувати горіхи, але в окремих контейнерах. "Сама шкарлупа горіха є надто твердою і три-шість місяців є недостатніми для того, щоб він розщепився та перетворився в органічну масу", – додала лучанка.

Коли можна використовувати компост

Процес дозрівання компосту залежить від правильності процесу розкладання і може тривати від трьох до шести місяців.

"Варто робити декілька компостних ям: перша наповнюється і там йде процес ферментативного розпаду органічних речовин, і тоді вже використовується друга яма. На початок весни готовою до удобрення є продукти першої ями, а в травні-червні вже можна використовувати як добриво другу компостну яму", – розповіла начальниця відділу екології Луцькради.

Для того, щоб прискорити природний процес розщеплення, можна додавати у компостні ями різноманітні бактерії: або звичайні, або каліфорнійські черв'яки.

"У компостери, які зроблені зі спеціального полімерного матеріалу, що добре зберігає тепло навіть взимку, можна заселяти черв’яків. Це живильне середовище, і хробачки пропускають все, пережовують і утворюють органічне біодобриво – біогумус", – зазначила посадовиця.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!