На Волині сім'я створила «Молочне ранчо»

Першу сімейну молочну ферму на Любешівщині створило подружжя Миколи та Оксани Дорошів. Нині вони утримують сімох корівок і двох теличок, мають ще й трьох биків та іншу живність. Але це лише початок, кажуть господарі. Бо ж переконані, молочна галузь на наших теренах – перспективна.

Про це пише газета «Нове життя».

Зареєстрували «Молочне ранчо» 12 липня цього року. Тобто ще й зовсім небагато часу пройшло відтоді. Таким чином молоді фермери – лише на стартовій прямій у веденні свого бізнесу. Але вже мають чітке бачення, що саме робитимуть. А ще точно знають: і тут, на Поліссі, можна хазяйнувати, започаткувавши свою справу. Хоча й раніше Дороші ніколи не сиділи склавши руки, при цьому не їздили й на заробітки, маючи зайнятість удома.

«Тільки торік чоловік декілька разів бував у Києві. А так, то ні він, ні я нікуди не їздили. Бо ж через сезони доводиться сім’ю покидати, діток. Так, звісно, із закордонних заробітків привозять великі гроші, але їх і тут можна заробити, якщо захотіти», – переконана Оксана Михайлівна.

І вона разом із Миколою Петровичем це доводять на власному прикладі. Адже відколи створилася їхня сім’я, трудяться не покладаючи рук. Завжди тримають чимало худоби, багато поля обробляють. При цьому жінка, котра, до речі, родом із Малої Глуші, а в Бірки прийшла у невістки, донедавна працювала у великоглушанському садочку. А чоловік трудився в полі, деякий час скуповував худобу в населення. Одним словом, усіма шляхами шукали собі заробіток.

Цієї ж зими Микола Дорош в інтернеті натрапив на досить цікаву інформацію про те, що можна створити сімейну молочну ферму завдяки участі в однойменному проєкті, який стартував у 2017 році на Рівненщині й нині вже до нього долучилося більше ста господарств України. І, обдумавши всі реальні ризики, подружжя з Бірок подало заявку.

"Після цього ми почали все ретельно обговорювати з координаторами проєкту, з ініціаторами із ТОВ «УкрМілкІнвест» (компанія, що курує інвестиційний проєкт «Сімейні молочні ферми»). Вони до нас приїжджали, ми до них – і так зрештою розпочалася наша співпраця», – пригадує старт їхнього сімейного бізнесу Оксана Михайлівна. Але, зазначає, відразу ж зареєструвати свою ферму не вдалося, бо ж однією з обов’язкових умов є наявність приміщення для худоби або земельної ділянки, на якій його можна збудувати. Тож Дороші подали заяву до селищної ради на виділення їм земельної ділянки площею 2 гектари. І лише пройшовши всі бюрократичні сходинки, «поїздивши до Любешова, як на роботу», зрештою у липні господарі зареєстрували «Молочне ранчо».

«Один Господь знає, скільки довелося пережити труднощів, поки ми зареєстрували ФГ. Стукали в різні кабінети, оббивали пороги, аби зрештою це зробити. І дуже добре, що мали і нині маємо велику підтримку посадовиці Управління агропромислового розвитку Волинської ОДА. Дуже хотілося б, аби й тут, на Любешівщині, теж було би таке сприяння ініціативі простих селян від різних чиновників», – каже Микола Дорош.

Тепер же молоді господарі планують, як і де саме вони будуватимуть свою ферму. І в цьому, за умовами проєкту, матимуть підтримку. Бо ж «УкрМілкІнвест» надає поворотну фінансову допомогу на будівництво приміщень, купівлю худоби та обладнання, а ще консультаційні і ветеринарні послуги.

«На саме спорудження ферми передбачений безвідсостковий кредит у сумі 100 тисяч гривень, виплачувати який треба вже із того моменту, коли почнемо працювати. Крім того, дається кредит (250 тисяч) і на придбання обладнання, який потрібно виплатити упродовж 5 років. А ще інвестори допомагають закупити племінну худобу», – ділиться тонкощами бізнесу Оксана Дорош.

І хоча безпосереднє будівництво ферми – ще у перспективі, вже нині молочна ферма фактично діє. Адже господарі отримали холодильник та здають молоко від своїх сімок корівок. А загалом за умовами проєкту має бути не менше двадцяти голів худоби.

Минулі роки у нас було по 2-3 корови. На весну вже вигнали на пасовище 5 (3 корівки і 2 телички). Через трішки купили ще три і затим одну. Таким чином зараз маємо 7 корівок, 2 телички і ще 3 бички», – перелічує свою живність Оксана Михайлівна.

Звісно, аби утримати всю худобу, потрібно неабияк похазяйнувати. Тож і садять Дороші більше двох гектарів картоплі, до п’яти – зернових. Нині ж подали заяву на отримання ще землі для ведення сільського господарства. Обробляють поля власною технікою. Бо ж мають зерновий, силосний, картопляний комбайни, прес, три трактори. Всім цим вправно кермує господар. А надійним його помічником-підсобником є синочок Артемко. Підростає та радує батьків першими успіхами й чотирирічна Ориська. Саме для їхнього добробуту, забезпеченого майбутнього і стараються хазяйновиті батьки. Бо ж правду каже бірківчанка: головне – вдома створили свій бізнес, працюють у колі сім’ї, щодня бачать діток, а не шукають заробітків у далеких закордоннях.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!