Чи порушують луцькі лікарі медичну таємницю та які права має пацієнт
Усі ми, на жаль, хворіємо, та змушені звертатися за допомогою у медичні установи. Проте не всі знаємо, що сам факт звернення до такого закладу є конфіденційною інформацією і без нашої згоди не може бути розголошеним.
Що таке медична таємниця, які права має пацієнт, журналістам Інформаційного агентства "Конкурент" розповів заступник генерального директора комунального підприємства "Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади" Андрій Смольянінов.
– Розкажіть, що таке медична таємниця?
– Є два поняття: конфіденційної інформації і лікарської таємниці. До конфіденційної інформації відносяться дані, доступ до яких обмежено. А це іфнормація про стан здоров'я і навіть сам факт звернення за медичною допомогою. Конфіденційна інформація може бути поширена лише зі згоди людини, якої ця інформація стосується, або ж у випадку, коли це передбачено законом. Наприклад, коли є судова справа.
Є поняття й лікарської таємниці. Це інформація про стан здоров'я, яка стала відомою працівнику під час виконання ним своїх обов'язків. За порушення доступу до конфіденційної інформації відповідає заклад. Порушення лікарської таємниці – персональна відповідальність медичного працівника. Тут навіть може бути кримінальна відповідальність.
Наприклад, коли до нас звертаються представники ЗМІ з приводу коментаря про ДТП з травмованими і якщо особа може бути чітко ідентифікована, то це вже конфіденційна інформація. А от коли є кілька постраждалих і там неможливо ідентифікувати особу, то про це вже можна говорити.
– Чи були випадки, коли медпрацівники медзакладу порушували лікарську таємницю?
– При прийомі на роботу у нас кожен підписує так зване повідомлення про те, що він буде мати доступ до конфіденційної інформації і зобов'язується її не розголошувати. І оскільки є за це відповідальність, навіть кримінальна, то я сумніваюся, що хтось з доброго дива буде щось комусь розказувати.
– Андрію, медичний працівник не має права приховувати діагноз від пацієнта. Але якщо це, наприклад, онкологічне захворювання, то що тоді?
– Приховувати від пацієнта інформацію про стан його здоров'я можна тільки у тому випадку, коли вона може йому зашкодити. Коли, скажемо, надання тої інформації буде гірше, ніж ризик від її ненадання. Хоча, що стосується онкологічних захворювань, треба говорити все. Звісно, потрібно максимально намагатися не шокувати, психологічно підготувати людину. У кожному випадку це індивідуально, але вкрай важливо намагатися зберегти психічний спокій пацієнта, надати інформацію в достатній кількості, аби пацієнт продовжив лікування, і не перевантажувати інформацією, розказуючи, наприклад, якісь свої домисли, передбаченння чи робити необгрунтовані прогнози.
Але людина має право знати все про свій стан здоров'я. У неї, наприклад, можуть бути справи, які потрібно зробити, тому людина повинна реально оцінювати свій стан.
– Мені здається, що все-таки родичі хворих часто просять принаймні не договорювати про реальний стан хворого, аби не травмувати його ще більше. Бо таки вважають, що це неодмінно зашкодить. Чи правда це?
– Звісно, такі випадки бувають. Буває, лікар оцінює стан, як дуже важкий, і лікування може бути неефективним. Та здебільшого пацієнти самі здогадуються, що щось негаразд. Я особисто не стикався з таким випадком, що діагноз приховували повністю.
Не треба казати: "У вас рак, йдіть в онкодиспансер". Пояснити, що є захворювання, яке потребує додатково обстеження, сказати про те, що потрібно здати аналізи у тому ж онкодиспансері. Але якщо безапеляційно заявляти, що у людини окозахворювання, то тут, звісно, будь-кого можна ввести в шок. І тоді у людини буде зовсім інша поведінка і ставлення до свого стану. Звісно, буває так, що на думку лікаря, лікування безперспективне, але знову ж таки – на думку лікаря є думка іншого лікаря.
– А про які діагнози чи хвороби все-таки найбільше не договорюють хворим?
– Є загальноприйняті невиліковні хвороби. Це онкологічне захворювання 4 стадії. Хоча й воно – не завжди невиліковна хвороба. Такі хворі діляться на клінічні групи. Якщо клінічна група четверта, то пацієнтам показане симптоматичне лікування, тобто специфічного немає. Є можливість тільки підтримувати оргнанізм, не допускати поширення процесу чи погіршення стану, максимально намагатися тримати організм у працездатному стані. То в таких випадках й, можливо, обмежують інформацію для пацієнта в планах перспективи його лікування. Але, як на мене, людина у будь-якому випадку повинна знати, що її чекає. Інколи пацієнти звертається до іншого лікаря, і в ході цього змінювалися діагнози і процес лікування. Обмеження такої інформації може наражати самого пацієнта і його близьких на невиправдані фінансові витрати. Тобто коли сказали, що є онкопатологія, але не сказали, що не існує на даний час лікування, яке могло б допомогти саме у цьому випадку. І люди починають шукати якісь магічні таблетки і засоби, які можуть вилікувати. Витрачають великі суми. Але в результаті ефекту лікування все одно немає.
– Скажіть, а були випадки, коли за не надану чи обмежену інформацію про стан свого здоров'я пацієнт, скажімо, скаржився чи подавав до суду?
– Ні, таких випадків не було.
– З якого віку пацієнт має право знати про свій діагноз?
– Активним учасником процесу лікування пацієнт стає з 14 років. Це той вік, коли дитина може вибрати, яка медична допомога може бути їй надана, може самостійно спілкуватися з медичним працівником, підписувати інформовану згоду на лікування. Але у цьому віці дитина не має права відмовитися від лікування. Це можливо лише з 18 років.
– Андрію, якщо людина не хоче, аби в лікарняному вказували її діагноз, то що напише лікар?
– Нічого не напише. Діагноз у листок непрацездатності вноситься за згодою хворого. З 1 жовтня відміняються паперові лікарняні і в електронному реєстрі діагноз не відображається. Там є лише причина тимчасової непрацездатності.
– А що вказується у графі "причина"?
– Форма лікарняного листка обов'язково містить причину нерацездатності. Це може бути загальне захворювання, травма, вагітність та пологи. Їх є декілька видів, але вони не деталізуються.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Що таке медична таємниця, які права має пацієнт, журналістам Інформаційного агентства "Конкурент" розповів заступник генерального директора комунального підприємства "Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади" Андрій Смольянінов.
– Розкажіть, що таке медична таємниця?
– Є два поняття: конфіденційної інформації і лікарської таємниці. До конфіденційної інформації відносяться дані, доступ до яких обмежено. А це іфнормація про стан здоров'я і навіть сам факт звернення за медичною допомогою. Конфіденційна інформація може бути поширена лише зі згоди людини, якої ця інформація стосується, або ж у випадку, коли це передбачено законом. Наприклад, коли є судова справа.
Є поняття й лікарської таємниці. Це інформація про стан здоров'я, яка стала відомою працівнику під час виконання ним своїх обов'язків. За порушення доступу до конфіденційної інформації відповідає заклад. Порушення лікарської таємниці – персональна відповідальність медичного працівника. Тут навіть може бути кримінальна відповідальність.
Наприклад, коли до нас звертаються представники ЗМІ з приводу коментаря про ДТП з травмованими і якщо особа може бути чітко ідентифікована, то це вже конфіденційна інформація. А от коли є кілька постраждалих і там неможливо ідентифікувати особу, то про це вже можна говорити.
– Чи були випадки, коли медпрацівники медзакладу порушували лікарську таємницю?
– При прийомі на роботу у нас кожен підписує так зване повідомлення про те, що він буде мати доступ до конфіденційної інформації і зобов'язується її не розголошувати. І оскільки є за це відповідальність, навіть кримінальна, то я сумніваюся, що хтось з доброго дива буде щось комусь розказувати.
– Андрію, медичний працівник не має права приховувати діагноз від пацієнта. Але якщо це, наприклад, онкологічне захворювання, то що тоді?
– Приховувати від пацієнта інформацію про стан його здоров'я можна тільки у тому випадку, коли вона може йому зашкодити. Коли, скажемо, надання тої інформації буде гірше, ніж ризик від її ненадання. Хоча, що стосується онкологічних захворювань, треба говорити все. Звісно, потрібно максимально намагатися не шокувати, психологічно підготувати людину. У кожному випадку це індивідуально, але вкрай важливо намагатися зберегти психічний спокій пацієнта, надати інформацію в достатній кількості, аби пацієнт продовжив лікування, і не перевантажувати інформацією, розказуючи, наприклад, якісь свої домисли, передбаченння чи робити необгрунтовані прогнози.
Але людина має право знати все про свій стан здоров'я. У неї, наприклад, можуть бути справи, які потрібно зробити, тому людина повинна реально оцінювати свій стан.
– Мені здається, що все-таки родичі хворих часто просять принаймні не договорювати про реальний стан хворого, аби не травмувати його ще більше. Бо таки вважають, що це неодмінно зашкодить. Чи правда це?
– Звісно, такі випадки бувають. Буває, лікар оцінює стан, як дуже важкий, і лікування може бути неефективним. Та здебільшого пацієнти самі здогадуються, що щось негаразд. Я особисто не стикався з таким випадком, що діагноз приховували повністю.
Не треба казати: "У вас рак, йдіть в онкодиспансер". Пояснити, що є захворювання, яке потребує додатково обстеження, сказати про те, що потрібно здати аналізи у тому ж онкодиспансері. Але якщо безапеляційно заявляти, що у людини окозахворювання, то тут, звісно, будь-кого можна ввести в шок. І тоді у людини буде зовсім інша поведінка і ставлення до свого стану. Звісно, буває так, що на думку лікаря, лікування безперспективне, але знову ж таки – на думку лікаря є думка іншого лікаря.
– А про які діагнози чи хвороби все-таки найбільше не договорюють хворим?
– Є загальноприйняті невиліковні хвороби. Це онкологічне захворювання 4 стадії. Хоча й воно – не завжди невиліковна хвороба. Такі хворі діляться на клінічні групи. Якщо клінічна група четверта, то пацієнтам показане симптоматичне лікування, тобто специфічного немає. Є можливість тільки підтримувати оргнанізм, не допускати поширення процесу чи погіршення стану, максимально намагатися тримати організм у працездатному стані. То в таких випадках й, можливо, обмежують інформацію для пацієнта в планах перспективи його лікування. Але, як на мене, людина у будь-якому випадку повинна знати, що її чекає. Інколи пацієнти звертається до іншого лікаря, і в ході цього змінювалися діагнози і процес лікування. Обмеження такої інформації може наражати самого пацієнта і його близьких на невиправдані фінансові витрати. Тобто коли сказали, що є онкопатологія, але не сказали, що не існує на даний час лікування, яке могло б допомогти саме у цьому випадку. І люди починають шукати якісь магічні таблетки і засоби, які можуть вилікувати. Витрачають великі суми. Але в результаті ефекту лікування все одно немає.
– Скажіть, а були випадки, коли за не надану чи обмежену інформацію про стан свого здоров'я пацієнт, скажімо, скаржився чи подавав до суду?
– Ні, таких випадків не було.
– З якого віку пацієнт має право знати про свій діагноз?
– Активним учасником процесу лікування пацієнт стає з 14 років. Це той вік, коли дитина може вибрати, яка медична допомога може бути їй надана, може самостійно спілкуватися з медичним працівником, підписувати інформовану згоду на лікування. Але у цьому віці дитина не має права відмовитися від лікування. Це можливо лише з 18 років.
– Андрію, якщо людина не хоче, аби в лікарняному вказували її діагноз, то що напише лікар?
– Нічого не напише. Діагноз у листок непрацездатності вноситься за згодою хворого. З 1 жовтня відміняються паперові лікарняні і в електронному реєстрі діагноз не відображається. Там є лише причина тимчасової непрацездатності.
– А що вказується у графі "причина"?
– Форма лікарняного листка обов'язково містить причину нерацездатності. Це може бути загальне захворювання, травма, вагітність та пологи. Їх є декілька видів, але вони не деталізуються.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
На Волині у поїзді, який прямував до Польщі, знайшли контрабандні цигарки з GPS. ФОТО
22 вересень, 2021, 14:05
На Волині наклали арешт на незаконну деревину
22 вересень, 2021, 13:48
Чи порушують луцькі лікарі медичну таємницю та які права має пацієнт
22 вересень, 2021, 13:30
До Ковеля з’їхалися трансплантологи з усієї України
22 вересень, 2021, 13:16
У Вишневі розпочали капітальний ремонт дитсадка. ФОТО
22 вересень, 2021, 13:00