Волинський ліс – що залишимо нащадкам?

Мільярд дерев за 3 роки. Таку мету нам поставив президент, провівши певні калькуляторні підрахунки, котрі запевнили його, що 670 висаджених дерев за хвилину щодня протягом трьох років - це реально.
Що ж, компенсувати ліс, котрий постійно легально й ні вирубується, настільки постійно, що поки ви читаєте цей рядок, десь пиляється якийсь старезний дуб, дійсно треба. Можна довго сперечатися з президентом, вказуючи на явні прорахунки в цифрах, а можна спробувати допомогти, хто як може. Кілька додаткових дерев на задньому дворі будинка чи поряд із під'їздом, щоб наші діти мали більше кисню. Чи екологічними винаходами, як у Валентина Фречки, котрий створив першу в світі технологію вироблення паперу з опалого листя, а не деревини. Або ж створюючи більше парків, як державною та міськими ініціативами, так і приватними.

Відкритий ринок землі, як би утопічно не це не звучало, дає можливість викупити ділянку і засадити її лісом. Коли в гаманці «однією ділянкою більше, однією менше», чому б не забути про зиск хоча б іноді, заради клімату та поновлення кисневих активів.

Інший варіант - залучення приватних об’єктів і підприємств до відновлення лісів та дерев. Адже це цілком можливо, виділяти невеликі (чи великі) території своєї власності під парк/ліс/просту смугу дерев. У Луцьку, наприклад, житловий район «Сімейна фортеця. Гордість» поставив перед собою ціль компенсації лісу, вирубаного недалеко від місця будівництва. У масштабах своїх можливостей забудовник «Сімейна фортеця» вирішив виділити в новому комплексі п'яту частину території саме під парк, а всі зони мікрорайонів озеленити, щоб люди не ходили в парк, а жили в ньому. Звісно, це не замах на відновлення природних зон, боліт і флори з фауною, котрі жили в лісі, але це компенсація рослин, котрі забезпечують нас життєвонеобхідним киснем. І це, як ми бачимо, нескладно зробити, але чомусь на території наведеної в прикладі Волинської області така ініціатива поки що єдина.

Беручи приклад з подібних ініціатив забудовників, винахідників, держави, ми можемо діяти самі чи згуртовуючись разом. Щоб убезпечити не стільки себе, скільки наших онуків від тих неприємних перспектив, про які говорить Грета Тунберг і велика кількість фільмів у стилі «Того, що біжить лабіринтом» чи «Шаленого Макса».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!