Вибір сервера для невеликої компанії*

Про необхідність мати власний сервер на певному етапі розвитку замислюється практично кожна компанія, навіть невелика. Але починати обирати відповідний варіант є сенс лише тоді, коли масштаби діяльності підприємства потребують вирішення певних завдань. На практиці використання сервера дійсно спрощує та оптимізує перебіг бізнес-процесів, якщо:

1. У компанії встановлені від десяти робочих станцій, які доцільно об'єднати в локальну мережу.
2. Є необхідність використання поштового або принт-сервера.
3. Є наміри організувати базу даних зі складною структурою.
4. Передбачена робота в створених спеціально для серверів додатках, наприклад, ERP або CRM.
5. Потрібно мати певне місце для зберігання великих масивів даних.
6. Необхідно отримати можливості для масштабної віртуалізації.

При виборі важливо визначитися із рішенням відповідно до своїх потреб – віддати перевагу фізичному чи віртуальному серверу. Дати однозначну відповідь, що краще, можна тільки в конкретній ситуації, адже переваги і недоліки є у обох варіантів.

Наприклад, потрібно мати значну стартову суму грошей, щоб купити реальне фізичне устаткування. До того ж, потрібно налаштувати і обслуговувати пристрій. Щоправда, можна оптимізувати витрати, якщо довірити вирішення таких завдань професіоналам з аутсорсингової компанії, що займається адмініструванням серверів.

А ось за користування віртуальним рішенням просто необхідно щомісяця платити. Тобто стартові витрати набагато менші. Однак з часом виплачена провайдеру таких послуг сума може значно перевищити витрачені на покупку фізичного сервера кошти. Тому важливо вибрати оптимальний для конкретної ситуації варіант, провести глибокий аналіз фінансових можливостей компанії та очікувань від перспективного розвитку бізнесу.

Коли сервер потрібен «на вчора»

Динаміка сучасного життя і ведення бізнесу часто вимагає блискавичного реагування на зміну ситуації і оперативного впровадження тих чи тих технічних рішень. З цієї точки зору віртуальний сервер однозначно виграє у фізичного обладнання. Адже реальний пристрій необхідно не тільки купити – ніяк не обійтися без його підключення та налаштування. Тож розгортання такої інфраструктури в будь-якому випадку займе більше часу.

Для скорочення терміну введення обладнання в експлуатацію варто скористатися послугами аутсорсингової компанії, яка кваліфіковано і максимально оперативно виконає роботу. Але для користування віртуальним сервером достатньо укладання договору зі спеціальним сервісом і інсталяції необхідного програмного забезпечення. Іноді навіть налаштовувати нічого не потрібно, оскільки в базове рішення вже входять типові конфігурації.

Ключові відмінності і особливості віртуального і фізичного серверів

Фактично фізичний сервер – це спеціальний комп'ютер з реальними комплектуючими. А віртуальний є програмною моделлю такого пристрою з наданими обчислювальними потужностями.

Найбільшу популярність мають фізичні пристрої від таких брендів:
• Dell;
• Fujitsu;
• HP;
• IBM;
• Lenovo;
• Oracle.

Щоб зробити правильний вибір, необхідно чітко уявляти, які програми планують запускати на пристрої. За конструкційними особливостями розрізняють 3 види обладнання. Пристрої типу Tower (вежа) схожі на звичайні системні блоки ПК. Стійкові монтують в стійку, що зручно, коли використовують кілька серверів або в майбутньому планують збільшити їхню кількість. Blade-сервери (як відомо, blade в перекладі з англійської означає «лезо») встановлюють в корпус, який називають шасі.

На відміну від віртуального сервера власник фізичного може самостійно:
• змінювати його конфігурацію;
• модернізувати пристрій;
• встановлювати програмне забезпечення;
• вмикати і вимикати;
• адмініструвати обладнання.

А ось користувачеві віртуального сервера доступні лише налаштування параметрів всередині системи. Ліміти на використання ресурсів, наприклад, оперативної пам'яті або процесорного часу, виділені відповідно до обраного тарифного пакету.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!