Місто, яке я люблю. Луцьк прокидається. Частина 3
ВолиньPost продовжує публікувати серію матеріалів «Місто, яке я люблю», присвячених Дню міста Луцька, яке відзначатимуть 25 серпня.
У межах такої серії, зокрема, матимемо змогу бачити, як місто прокидатися.
Сьогоднішній фотопогляд на ранковий Луцьк – від журналіста ВолиньPost Ірини Качан.
ДИВИТИСЯ ФОТОРАНОК ЮЛІЇ ШРАМКО
ДИВИТИСЯ ФОТОРАНОК ТЕТЯНИ ГРІШИНОЇ
* * *
По-доброму заздрю людям, які завше прокидаються рано-вранці. І день довший, і настрій бадьорий, і поспіху менше. Коли спостерігаєш, як сходить сонечко… Ну, хіба після такого видовища день буде поганим? Не вірю! :)
Іноді самій доводиться вставати вдосвіта і спостерігати, як прокидається рідне місто. Особливо гарний ранок влітку. У цьому я нещодавно вкотре пересвідчилася на власні очі, прокатавшись на велосипеді Ковельською, Володимирською, Львівською, у районі ДПЗ.
Блукати рідними кварталами на світанку зовсім не страшно. Хіба дивак якийсь трапиться або ж злий безпритульний пес. Тиша і спокій. Перші голосисті півні, крикливі коти й собаки. Хтось вигулює свого породистого пухнастого пса, хтось із музикою у вухах встановлює свої ранкові спортивні рекорди із бігу. Хтось поспішає на ранкову зміну, хтось – на дачу, хтось, хтось, хтось…
Жайворонки і сови. Перші асоціюються з чимось привітним, другі – похмурі. Кожному своє, звісно. Але народ вчить: хто рано встає, тому Бог дає. Таки правда!
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
У межах такої серії, зокрема, матимемо змогу бачити, як місто прокидатися.
Сьогоднішній фотопогляд на ранковий Луцьк – від журналіста ВолиньPost Ірини Качан.
ДИВИТИСЯ ФОТОРАНОК ЮЛІЇ ШРАМКО
ДИВИТИСЯ ФОТОРАНОК ТЕТЯНИ ГРІШИНОЇ
* * *
По-доброму заздрю людям, які завше прокидаються рано-вранці. І день довший, і настрій бадьорий, і поспіху менше. Коли спостерігаєш, як сходить сонечко… Ну, хіба після такого видовища день буде поганим? Не вірю! :)
Іноді самій доводиться вставати вдосвіта і спостерігати, як прокидається рідне місто. Особливо гарний ранок влітку. У цьому я нещодавно вкотре пересвідчилася на власні очі, прокатавшись на велосипеді Ковельською, Володимирською, Львівською, у районі ДПЗ.
Блукати рідними кварталами на світанку зовсім не страшно. Хіба дивак якийсь трапиться або ж злий безпритульний пес. Тиша і спокій. Перші голосисті півні, крикливі коти й собаки. Хтось вигулює свого породистого пухнастого пса, хтось із музикою у вухах встановлює свої ранкові спортивні рекорди із бігу. Хтось поспішає на ранкову зміну, хтось – на дачу, хтось, хтось, хтось…
Жайворонки і сови. Перші асоціюються з чимось привітним, другі – похмурі. Кожному своє, звісно. Але народ вчить: хто рано встає, тому Бог дає. Таки правда!
Окраїна міста, з якої відкривається неймовірний краєвид. Побувати там вранці – втіха на весь день :)
Хтозна, може, таксист вже мріє про тепле ліжко, допрацьовуючи зміну, або ж сьорбає каву в очікуванні ранкового клієнта :)
Біля луцького «політеху» – ані душі. Тільки самотній рибалка прийшов із вудочкою до копанки. Спіймає рибину Мурчику – і то добре!
Ранкові гості на зупинці. Продавчиня не зважає на дівчат з пивом. Треба підготувати магазин для відвідувачів. Старається!
І хоча ринок офіційно розпочинає роботу о восьмій, перші продавці тут з'являються ще на годину раніше.
А на вулиці Потебні під парканом тролейбусного депо ночує вантажівка. Зручно, звісно, бо за стоянку нікому не треба платити.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 19
Останні новини
Нардеп обіцяє йти до керівництва «Укрзалізниці» – «вибивати» потяг Ковель-Чернівці
14 серпень, 2013, 09:11
Місто, яке я люблю. Луцьк прокидається. Частина 3
14 серпень, 2013, 09:00
У VIP-вагон на станції «Луцьк» сідав не спікер, а нардеп, ‒ ЗМІ
14 серпень, 2013, 08:26
Тільки як на мене ранок не дуже ранній)
проспала?))
2 частина була "саме воно"
Найкращі фото наразі у Тані
VSC усіх може навчити. Людина-універсал. Унікальний "сокирний" гумор, думка останньої інстанції, всі погані, а він хороший, скептицизм пре з усіх дирок. Такі унікальні за своїми можливостями люди народжуються, як Ол. Пушкін, один раз на 2-4 століття.