Як реформують «швидку допомогу» на Волині. ФОТО

Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен запрацювати по-європейськи вже цьогоріч - планують волинські чиновники і медики.

Нині ж завершується робота з підготовки інфраструктури єдиної регіональної оперативно-диспетчерської служби, яку обіцяють обладнати у центрі.

За півроку будівля швидкої допомоги на вулиці Словацького, 28 набула нового вигляду – тут повністю відремонтували частину приміщення. Власне саме у цьому приміщенні і буде розташовуватися центр. Лишилося завершити благоустрій території, доукомплектувати приміщення і встановити обладнання, необхідне для функціонування оперативно-диспетчерської служби.

Це обладнання Волинь отримає в межах реалізації національного проекту «Вчасна допомога». Очікують, що до кінця року в обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф вже діятиме ця сучасна диспетчерська служба.

Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на Волині офіційно створений 25 січня. Того дня депутати Волинської обласної ради прийняли відповідне рішення.

Потреба прийняти рішення про створення такого центру є частиною медичної реформи в країні. З 1 січня 2013 року набули чинності Закон України «Про екстрену медичну допомогу» та постанова Кабінету Міністрів «Про нормативи прибуття бригади екстреної медичної допомоги на місце події». Згідно з ними «швидка» повинна доїхати до пацієнта у сільській місцевості за 20 хвилин, а у міській – 10 хвилин.

Суть реформи: підвищення мобільності швидкої допомоги через створення додаткових пунктів, злагодженої їх роботи зі станціями швидкої через регіональні Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Єдина оперативно-диспетчерська служба прийматиме виклики з усієї області і передаватиме їх бригадам, які знаходитимуться найближче до пацієнта.

З 2013 року також вводиться поняття екстреної і неекстреної допомоги. У першому випадку «швидка» повинна приїжджати за 10 (для сільської місцевості - 20) хвилин, а у другому – за годину і більше.


До категорії екстрених випадків належать травми, ураження електричним струмом, блискавкою, укус тварини, тепловий удар, переохолодження, а також асфіксія, ушкодження при надзвичайних ситуаціях, отруєннях, порушення нормального кровообігу вагітності. Екстреним випадком вважається і звернення медпрацівників з проханням транспортувати пацієнта, який потребує термінової госпіталізації.

До неекстрених належать звернення пацієнтів з підвищеною температурою тіла, кашлем, нежитем, болем у горлі, головним болем, запамороченням, слабкістю, болем у попереку, суглобах, підвищення артеріального тиску, больовий синдром в онкохворих, алкогольний та наркотичний синдроми.

РЕФОРМА, НА ЯКУ ДАВНО ЧЕКАЛИ, - ГОЛОВНИЙ МЕДИК ОБЛАСТІ

Начальник обласного управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк, який близько шести років був головним лікарем Луцької станції швидкої медичної допомоги, каже, що на таку реформу медики чекали дуже давно. Систему швидкої допомоги в Україні треба було змінювати ще 20 років тому.

«До створення центру була одна станція у Луцьку як юридична особа. І в кожному районі було відділення в складі районної лікарні. Диспетчерська десь була, а десь і не було її. У менших районах її функції виконували приймальні відділення», – пояснює посадовець-медик.

«Надходить виклик, потрібна «швидка» у село, яке поряд із Нововолинськом, а мусить їхати бригада аж із Іванич. Це найбільший недолік. Тобто і згідно закону, і відповідно до фінансування повинна була їхати на виклик територіальна «швидка». Найближча станція розташована за 10 кілометрів, а їде та, яка знаходиться за 40 кілометрів. Це неправильно», – каже він.



До всього, за словами Ващенюка, не було єдиного центру керування. Та й чимало виїздів було не до хворих безпосередньо, а на потреби лікарні.

Тепер же система повністю змінюється, наголошує начальник управління охорони здоров’я. Працює єдиний центр, якому підпорядковані усі відділення в області.

Поки що триває власне реорганізація структури, але до кінця року очікують завершити цю роботу, а головне – отримати, встановити і розпочати роботу надсучасної оперативно-диспетчерської служби. За кошт проекту «Вчасна допомога» область очікує обладнання на близько 8 мільйонів гривень.

«Диспетчер на екрані бачитиме всі машини. Буде видно, яка машина в роботі, а яка вільна. І буде видно навіть точку виклику. І, звісно, буде направлятися машина, яка найближче. Це дуже сучасна система. Навіть не в кожній країні Європи вона є», – запевнив Ігор Ващенюк.

Загалом, каже посадовець, на створення і діяльність центру цьогоріч заплановано близько 60 мільйонів гривень. Крім того, Ващенюк запевняє: із медикаментами нема проблем.

«Вже два роки не знаємо, що таке відсутність медикаментів у «швидкій». Тільки місяць тому почали освоювати субвенцію на цей рік, бо були запаси минулого року», – зазначив він.

За словами головного лікаря Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олега Куца, офіційно центр почав роботу 1 квітня. Нині, каже він, має дуже багато роботи. Але це медика радує, бо реформи чекав давно.

Навігаційна система у диспетчерській контролюватиме рух, напрямок та місцезнаходження машин. Швидкість обслуговування хворих зросте, проте залежатиме не від «прописки» автомобіля, а від відстані до місця проживання людини, наголошує Олег Куц.

«Нині для нас важливе завдання, аби всі швидкі у районах спілкувалися між собою однією мовою, тобто готували однакові документи. Бо в кожному району до цього часу діяли свої правила навіть у документообігу. Люди не були знайомі між собою, не підтримували контактів, бо цього ніхто не вимагав», – пояснює він.

«Зараз в усі відділення, у кожну машину, закупили мобільні телефони. І так кожна бригада може одна з одною зв’язатися. Це вже покращило роботу. До цього ми навіть не мали телефонів один одного. Якщо ставалася якась велика аварія, то часто бригади з різних районів їхали всліпу на місце події», – розповідає лікар.

БІЛЬШЕ ПРАЦІВНИКІВ – ШВИДША ДОПОМОГА?

Зі створенням центру заплановано і збільшення кількості працівників. Нині у штаті – 1005 людей. Загалом для ефективної та якісної роботи, за розрахунками медиків, потрібно 1600 працівників, але спершу штат планують збільшити до 1300 одиниць. Тільки от бракує лікарів.

«Середнього медперсоналу, фельдшерів вистачає. І вони кваліфіковані, можуть виконувати досить складні завдання. Але не вистачає лікарів. Головна причина – відсутність на Волині медичного вузу», – пояснює медик.

Та й зарплатня у працівників швидкої не надто приваблива. Фельдшер вищої категорії, який має 10 років стажу, отримує близько 3 тисяч гривень. А фельдшер, який щойно почав працювати, отримує 1,5 тисячі.

«Одне чергування у Польщі оплачується так, як у нас місячна робота. Тим не менш, якщо порівнювати із бюджетниками, у нас нормальна заробітна плата», – каже Олег Куц.

Нарікає головний лікар центру на зношеність автопарку, але одразу ж запевняє: попри це, автомобілів вистачає.

«Зараз в обласному автопарку – 105 автомобілів. Ця цифра коливається. Потреба – близько сотні. Є 68 бригад. Мусять бути резервні автомобілі. От 10 нових автомобілів ми отримали цьогоріч», – розповів лікар.



Загалом на Волині діє 18 відділень центру. У Луцьку є два відділення, які мають 4 постійні пункти базування: у центрі, в районі ДПЗ, Київського майдану та залізничного вокзалу. Планується відкриття пункту на вулиці Рівненській. Також у перспективі – пункт в районі 33-го або 40-го кварталів.

«Цьогоріч в Чарукові Луцького району спробуємо зробити тимчасовий пункт базування, аби глянути чи це ефективно. Але особливої необхідності робити тимчасові пункти на Волині ми не бачимо», – зауважив лікар.

Аби викликати «швидку», достатньо набрати 103 або 112. При чому це не залежить від того у якій точці області чи міста вони знаходиться. Але Олег Куц радить телефонувати на єдиний номер – 103, мовляв, 112 іноді може й не спрацювати. А головне, каже лікар, не боятися телефонувати з мобільних телефонів.

Ірина КАЧАН (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!