Подружжя з Волині прожило пліч-о-пліч пів століття
Золоте весілля – це найкращий доказ того, що справжнє, щасливе та вірне кохання насправді існує. Це не вигадка та не казка. Спільно прожиті 50 років тому й назвали «золотим ювілеєм», адже як благородний метал, який витримує різні впливи, так і подружжя Сліпчуків із селища Головне змогло пройти життя крізь труднощі разом, витримавши негаразди та удари долі, пише газета "Новий погляд +".
2-3 травня Олена та Іван Сліпчуки відзначили золоте весілля. Пів століття разом, проживши пліч-о-пліч сумні та щасливі миті, пройшовши більшу частину життя, не відвертаючись, не покидаючи одне одного, постійно тримаючись за руки. Це подвиг, який під силу не кожному. За словами подружжя, щоб прожити довго та щасливо, потрібна не лише любов, але й повага та дружба.
Знайомство Олени та Івана відбулося на батьківщині чоловіка. Троюрідна сестра жінки працювала медичкою в Головні. Коли в її сім’ї народилася дитина, то юну Лєну взяли за куму, а Івана − за кума. Вони сподобалися одне одному. Після цього хлопець двічі приїжджав до дівчини в село. Боявся, щоб ніхто не відбив, тому вирішив довго не ходити околяса, а запропонувати руку й серце. Це була любов з першого погляду.
− Пам’ятаю, що була десь у подружок, коли сказали, що до мене прийшли в свати. Це було 8 Березня. Сам жених не приїхав. Його брат подарував мені капронові квіти. Так і домовилися за весілля, − пригадує Олена Федорівна.
На початку травня 1971 року відгуляли два дні: перший − в неї вдома, другий – в нього. Хоча обоє з багатодітних сімей, але гостей батьки запросили багато: не менше 250 чоловік в кожній стороні було. Відбули дві гостини. Одне слово, повеселилися на славу.
Олені тоді було всього 18 років.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
2-3 травня Олена та Іван Сліпчуки відзначили золоте весілля. Пів століття разом, проживши пліч-о-пліч сумні та щасливі миті, пройшовши більшу частину життя, не відвертаючись, не покидаючи одне одного, постійно тримаючись за руки. Це подвиг, який під силу не кожному. За словами подружжя, щоб прожити довго та щасливо, потрібна не лише любов, але й повага та дружба.
Знайомство Олени та Івана відбулося на батьківщині чоловіка. Троюрідна сестра жінки працювала медичкою в Головні. Коли в її сім’ї народилася дитина, то юну Лєну взяли за куму, а Івана − за кума. Вони сподобалися одне одному. Після цього хлопець двічі приїжджав до дівчини в село. Боявся, щоб ніхто не відбив, тому вирішив довго не ходити околяса, а запропонувати руку й серце. Це була любов з першого погляду.
− Пам’ятаю, що була десь у подружок, коли сказали, що до мене прийшли в свати. Це було 8 Березня. Сам жених не приїхав. Його брат подарував мені капронові квіти. Так і домовилися за весілля, − пригадує Олена Федорівна.
На початку травня 1971 року відгуляли два дні: перший − в неї вдома, другий – в нього. Хоча обоє з багатодітних сімей, але гостей батьки запросили багато: не менше 250 чоловік в кожній стороні було. Відбули дві гостини. Одне слово, повеселилися на славу.
Олені тоді було всього 18 років.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
У волинському ТМО – нове високоточне обладнання. ФОТО
11 травень, 2021, 10:50
Особливості вибору бензорізу в залежності від призначення*
11 травень, 2021, 10:39
Подружжя з Волині прожило пліч-о-пліч пів століття
11 травень, 2021, 10:23
Завдяки небайдужим воїну волинської бригади придбали дороговартісний слуховий апарат
11 травень, 2021, 10:05
Водні забави, змагання та смаколики: поблизу Луцька розпочалися «Дні відкритої води». ФОТО
11 травень, 2021, 09:46