Волинський священник розповів, що покласти у великодній кошик і коли його освячувати

Клірик храму Всіх Святих землі Волинської, викладач Волинської духовної семінарії протоієрей Петро Базюк розповів, які смаколики варто класти у великодній кошик та чому треба поділитися ними з нужденними.

Про це повідомляє Волинська єпархія УПЦ (МП).

Ось уже лічені дні залишаються до світлого свята Воскресіння Христового. Цей день – свято зі свят для усіх вірян. Кожен, хто називає себе православним християнином, упродовж всього Великого посту готується до нього – постом, молитвою та покаянням. Кожен хоче зустріти Воскресіння Христове чистим серцем та очищеною від гріха душею, тому кається та причащається.

Разом з тим підготовка до свята включає у себе і практичну сторону. Зокрема, люди наводять лад у своїх домівках, прибирають вулиці, згодом на саме свято готують і святковий стіл. Усе для того, щоб кожна людина переживала радість Христового Воскресіння і духовну, і тілесну.

Саме тому гарною традицією на Великдень до храму іти з кошичком – великим чи малим, прикрашеним чи тільки прикрим вишитим рушничком. Що ж потрібно класти у нього, коли освячувати та чому одні продукти, а не інші, розповів клірик храму Всіх Святих землі Волинської Петро Базюк.

«Усі ми добре знаємо, що Великий піст є дуже суворим. Попри те, що кожна людина обирає посильну для себе міру посту, за канонами більшість днів Великого посту становить сухоядіння, що і означає дуже строгий піст. У ці дні дозволяється їсти лише фрукти, овочі та хліб. Відтак, щоб розговітися, кожна людина готує на свято ті страви, які не можна було вкушати протягом посту. От, власне, і деякі з цих страв ми кладемо до великоднього кошичка та несемо до храму, щоб отримати Боже благословіння на їх споживання. Що ж має бути у кошичку?

Найперше - паска. Це особливий хліб, солодкий, смачний, здобний. Він високий, має циліндричну форму, зверху може прикрашатися всілякими солодощами. Хоча найправильніше зверху прикрасити паску літерами з тіста ХВ, що значає слова «Христос Воскрес».

Паску ми кладемо у кошик неспроста. Цьому є відповідне пояснення. Зокрема, паска нагадує нам про інший хліб, який є та освячується в церкві, – це артос (з грец. – хліб). За формою артос такий же як наші паски. Але це вже квасний хліб.

До того ж, цей хліб ставиться у церкві на перший день Пасхи та освячується наприкінці літургії. Уже протягом всього Світлого тижня він стоїть у храмі та виноситься лише на хресний хід. Цікаво й те, що артос високий та має циліндричну форму, що є символом гробу Господнього, де перебувало тіло нашого Спасителя.

Коли ми читаємо історію Христової церкви, то бачимо, що апостоли після того, як Господь вознісся, сідали за столом, трапезували та виділяли окреме місце для Христа Спасителя. Вони залишали навіть хліб для Христа, який потім розділявся між ними усіма та був для них як благословіння Самого Господа. Залишали хліб і тому, що знали, що Христос є серед них. Адже коли Господь возносився, то казав: «Я буду з вами до кінця світу».

Відтак, з вірою, що Христос з ними, апостоли проводили свою трапезу. Власне, на знак цього у нас в Церкві і є артос. А ми вже для того, щоб і в наших домівках було нагадування про гроб Господній, печемо паски.

Зазначимо і на тому, що паска на смак солодка. Це теж не просто так. Адже ж Господь Воскрес, і ми знаємо, що коли буде Друге пришестя Христове, Він воскресить усяку віруючу душу, щоб дарувати їй Царство Небесне. І ось цей солод паски символічно нагадує кожній людині про те, як солодко буде у Царстві Небесному. А в ньому, каже апостол Павло, нам буде так добре, що про це не написати, не розказати.

Що ж до іншого, що варто покласти у пасхальний кошик, то це має бути лише те, над чим читається у храмі молитва. А в ній, зокрема, згадуються яйця, м’ясо та молочні продукти. Усього іншого (як от сіль, хрін, хліб, спиртні напої, свята вода чи іконки – і таке буває) класти не потрібно.

Чому у кошику має бути яєчко? Яйце – це символ життя. Тримаючи у своїй руці звичайне яйце, ми знаємо, що з нього згодом народиться життя. Символічною є і яєчна шкарлупа, яка собою приховує таємницю життя. Це подібно тому, що Господь, коли помер, був у гробу. Як в яйці з народженням життя зникає шкарлупа та з’являється чиєсь життя, так і гроб Господній, коли його відкрили, сповістив про Воскресіння.

Важливим є і те, чому яєчко ми фарбуємо у червоний або подібний йому колір. Усі апостоли після Вознесіння пішли по світу проповідувати. Окрім них були і віруючі жінки. Серед яких пригадаємо Марію Магдалину. Так сталося, що вона зустрілася з імператором Тиверієм. А в той час серед народу була традиція іти до імператора з якимось подарунком. Багаті несли дорогі подарунки, а бідні – те, що мали. Ось так Марія Магдалина принесла яйце. Коли ж вона його подавала імператору, сказала: «Христос Воскрес». На це Тиверій відповів, що ніхто не може воскреснути з мертвих, це неймовірно так само, як яйце, що тримає у руках, не може стати червоним. Та в цей момент яйце почервоніло.

Це важливим є те, що червоне яйце є символом крові. Адже Господь помер заради того, щоб воскреснути з мертвих.

Серед інших продуктів у пасхальному кошику повинні бути м’ясо та твердий сир. Продуктів багато не треба, мінімум усього.

Слід наголосити і на тому, що є така традиція не заносити у церкву нічого, окрім тих речовин, які використовуються на богослужіння. Тому у древності біля церков були спеціальні будинки чи прибудови, де б можна було залишити пасхальний кошик. Це дозволяло людям йти до храму на молитву без зайвого вантажу. Згодом після Літургії священник виходив на хресний хід та окремо освячував ці кошики.

Зараз у нашому храмі, та й багато інших в місті, є можливість освятити кошики напередодні, протягом дня у Велику суботу. Велика кількість людей саме так і робить, щоб уже вночі іти на богослужіння задля однієї молитви», - розповів священник.

У день Христового Воскресіння, після суворого посту не дозволена їжа повинна стати основою свята, не лише їжа у кошику повинна приносити радість. Цього дня обов’язково варто подумати про свого ближнього, того, хто немає змоги відвідати храм та розділити радість Воскресіння Христового. Тож, якщо є така змога, кожен, повертаючись додому з храму, може відвідати самотню чи хвору людину, поділитися з нею своїм кошиком та розділити її свято, каже протоієрей. До того ж, при багатьох храмах обов’язково збирають яйця, пасочки чи інші продукти, які потім розвозять у дитячі будинки, будинки пристарілих, лікарні, військові частини тощо.

Пасха – це особливий день. Тож його основою має стати богослужіння, яке несе основу радості Воскресіння Христового, а продукти є лише доповненням свята, особливо для тих, хто дотримувався Великого посту. Тож єдиний настрій, який повинен бути цього дня, який повинен переважати у наших душах, – це радість, наголошує священнослужитель.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!