Етично чи ні: у Луцьку обговорили доцільність впровадження християнської етики в школах

У Луцьку обговорили питання, що стосуються впровадження занять з християнської етики у школах громади.

Про це йшлося у четвер, 15 квітня, під час «круглого столу», організованого Громадянським Рухом «СВІДОМІ» щодо запровадження християнської етики в школах.

Депутат Луцькради, представник Громадянського Руху «СВІДОМІ» Михайло Наход нагадав, що нещодавно влада Луцька ініціювала нараду щодо впровадження факультативних занять з християнської етики у навчальних закладах міста.

«Це викликало чергову хвилю обговорень у ЗМІ, багато дискусій щодо доцільності, щодо того, у якій формі будуть курс викладати. Учора було засідання Луцької ради церков, де цю тему ще раз підняли», - зауважив Наход. Тож Громадянський РУХ «СВІДОМІ» ініціював проведення «круглого столу», щоб обговорити аспекти впровадження предмету.

Вчитель курсу з предметів духовно-морального спрямування гімназії №21 Наталія Шпалерчук відзначила, що предмет – надзвичайно важливий. Діти та батьки зацікавлені у дисципліні, адже з досвіду, викладаючи у 2 та 5 класах, учні постійно питають, чи продовжуватимуться заняття і в майбутньому, говорить Наталія Шпалерчук.

«Нині предмет викладають або як факультатив, або його ставлять в розкладі першим чи останнім уроками, аби ті, хто не має бажання, просто не приходили на заняття. Зазвичай, у попередні роки предмет виявляли бажання слухати чи не 100 % дітей, Їм цікаво. Поліконфесійність держави не є проблемою, адже, наприклад, мусульман у класах не було. На жаль, деградує молодь, ні Бога, ні чорта діти не бояться, тож мені б хотілося, щоб християнська етика була обов’язковою», - сказала вона.

Кандидатка філософських наук, голова асоціації педагогів і психологів Волині Антоніна Євтодюк вважає, що у місті «хочуть винайти велосипед, який би їхав догори колесами», адже предмети морально-духовного спрямування вже мають чітку специфікацію і пройшли чимало експертиз. Предмети морально-духовного спрямування, зокрема «Основи християнської етики», «Християнська етика в українській культурі», «Біблійна історія та християнська етика» і «Школа подружнього життя», є курсами світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, а не вченням віри, тож не включають релігійних обрядів, не ставлять за мету залучення до певної конфесії. Відповідно до законодавства, такі курси мають право викладати особи, що мають педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки.

«Я долучилася до процесу обговорення, щоб пояснити, що шлях факультативів – шлях в нікуди», - вважає Євдотюк.

Доцент кафедри соціальної роботи та педагогіки вищої школи Валерій Петрович каже, що тепер суспільство переважно женеться за будь-якими благами, втрачаючи духовні засади і моральні орієнтири. Він зізнався, що не є глибоковіруючою людиною, однак вірить у Бога і визнає необхідність викладання християнської етики. Утім, говорить, заняття мають проводити фахівці з досвідом:

«У багатьох випадках батьки не завжди дають згоду на викладання християнської етики? Бо не завжди є професіонали, котрі читають предмет, а далі ж негативний шлейф буде віддавати. Тому якщо немає фахового викладача, діти і батьки не захочуть відвідувати курс». На його думку, курс повинен включати передусім аспекти соціального досвіду, а не ідеалізувати певні постулати.

За словами представника ПЦУ ієромонаха Дмитра, представників церкви бояться запрошувати на подібні «круглі столи» для долучення до процесу і вироблення певних напрацювань, тож подякував Громадянському Руху «СВІДОМІ» за можливість.

«Позиція ПЦУ відмінна від тієї, що вже прозвучала. Ми не боїмося по-новому підходити до цих речей, для нас це не проблема. Якщо Україна змінюється, то ми готові змінюватися разом з Україною, ми готові мінятися з обставинами, брати щось краще. Єпархії здається, що у час гібридної війни, бути до всіх толерантними, говорити про поліконфесійність – це те ж, що писати підручник історії і не акцентувати його на речах на кшталт, що ти українець, що йде війна, що ці погані, а ці – хороші . Ми не боїмося вводити в підручник християнської етики не загальні аморфні цінності, при всій повазі до присутніх. Йде або напрямок академічної науки, або не буває християнства без основ. Якщо ти боїшся в школу завести не якісь «прилизані» християнські основи, а хочеш зробити понад конфесійне, то будеш мати пояснення якимось ситуаціям», - взяв слово священнослужитель. У радянські часи втовкмачували, що християнство – погано, а школа має бути відокремленою, але це не властиво деяким країнам, переконаний ієромонах.

«Не буває поліконфесійного чи позаконфесійного християнства як такого. Це нонсенс радянської системи», - заявив священнослужитель.

Своєю чергою, депутат Луцької міської ради, представник Громадянського Руху «СВІДОМІ», головний редактор ІА «Конкурент» Андрій Лучик не зовсім погодився зі сказаним. Він наголосив, що Україна – світська держава. У Конституції України йдеться про те, що не може бути привілеїв за релігійними переконаннями, що кожен має право на свободу світогляду та віросповідання, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви.

«Ми фактично хочемо недільну школу інтегрувати в шкільний курс. Ми не можемо заборонити комусь сповідувати котрусь релігію, але крім більшості, якою в Україні є християни, є й меншості: кришнаїти, мусульмани, буддисти, іудеї та інші. Ми будемо вводити етику мусульманську, етику іудаїзму для того, аби задовольнити потреби всіх релігійних конфесій? Навряд. Навіть говорячи про християнство, є ж різні конфесії. Ми будемо говорити з точки зору православ’я, католицизму, протестантизму чи, можливо, мормонства, сект, які своєрідно трактують християнство? Коли говорити про святкування Великодня, Різдва? Діти в школі й так перевантажені курсами. Щороку програми навряд стають легшими», - відзначив Андрій Лучик.

Тому, на його переконання, вводити християнську етику в основну програму – недоцільно, адже це ще більше обтяжуватиме школярів, а виховувати морально-етичні цінності в дітей можна і за допомогою етики загалом.

Тож чи бути християнській етиці в навчальних закладах Луцької міської територіальної громади – поки під питанням.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!