Медик з Волині, який рятує людей у Борисполі, розповів про усі тонкощі роботи на «швидкій»

Уродженець села Осівці Камінь-Каширського району Євген Муц працює фельдшером Бориспільської підстанції екстреної медичної допомоги.

Про це пише газета Полісся.

Хлопець відразу після медколеджу з 2015 року почав там працювати. Попри молодий вік, він має чималий досвід і пацієнти щоразу переконуються у цьому. Більше того, роботу в службі 103 він також чергує із роботою на приватній швидкій допомозі. Це нелегко фізично і морально, однак, каже, адреналін та романтика професії затягують.

"Спілкування з пацієнтами, усвідомлення того, що ти можеш допомогти у найскладнішій ситуації, заряджає енергією. Коли переконуєш вкрай впертого дідуся, що вмирати рано, треба лікуватися, і він на радість рідним нарешті погоджується поїхати в лікарню. Коли бабуся 98 років, в якої був набряк легенів, радіє, що ще поживе, бо була реанімаційно тяжка, а ти її вдома уколами і таблеткою витягнув, – це відчуття вартує того, щоб працювати в екстреній і часто жертвувати своїм комфортом", – ділиться Євген Муц.

Останній рік роботи для нього минув під знаком ковіду. Так, Євген був серед перших лікарів, які виїжджали до туристів, які поверталися в Україну із вогнищ захворювання. А за деякий час такі виклики стали зовсім звичними.

Так, розповідає фельдшер, досить часто люди не розуміють, чому їм призначили саме таке лікування, коли комусь із знайомих – зовсім інше. З цього й випливає одне із завдань хорошого медпрацівника: спілкуватися з хворим, роз’яснювати нюанси і цим самим заспокоювати.

"Інколи людину справді лікує вдало підібране слово. Не кожен це розуміє, але таке потрібно проговорювати, аби з’явилося усвідомлення, що не завжди варто наполегливо проситися в лікарню, аби «було спокійніше», чи нашпиговувати себе зайвими препаратами. Займатися самолікуванням – ведмежа послуга. Особливо, що стосується самовільного прийому антибіотиків. Водночас не варто недооцінювати найпростіших порад пити багато рідини, зберігати спокій і дихати свіжим повітрям. Досить часто організм сам підказує, чого потребує, але люди розучились «слухати».

У підсумку лікарю швидкої потрібно виконувати значно більше, аніж «передбачає» робота фельдшера: підтримати будь-яку розмову, роз’яснити все до дрібниць, а інколи й втішити чи посварити. Але найперше – чітко визначити проблему і зорієнтувати в попередньому діагнозі лікаря", - каже Євген Муц.

За час роботи у екстреній медичній Євген сформулював для себе правило: про виклики говорити тільки під час виклику. Не варто налаштовувати себе на план дій при огляді пацієнта завчасно, бо здебільшого ситуація виявляється різко протилежною до озвученого диспетчером. Те ж саме стосується і хвилювання пацієнтів: розум завжди має бути гнучким. Як зауважив чоловік, «треба мати холодну голову навіть при високій температурі».


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!