Стильний Луцьк. Портрет дня: Віктор Дембицький

Віктор Дембицький, 37 років, художник

Без винятку всі художники мають надзвичайно багату фантазією та уяву. Така вже у них професія. Внутрішнє багатство, звичайно, проявляється у зовнішньому вигляді. Так, Віктору подобається виглядати незвично та оригінально, іноді навіть екстравагантно.

«Загалом я ставлюсь до одягу, як до зовнішнього прояву себе. Не завжди виходить сказати всім те, що хочеться. А одяг це такий момент маніпуляції для зовнішнього простору. Коли хочеться здаватись диваком чи циркачем, одягаєш щось яскраве. А коли хочеш зрівнятись з масою, то одягаєш прості речі, які можна побачити щодня на вулиці.

Дещо я купую в Луцьку. Дещо мені дарують друзі і знайомі. Якщо доводиться бувати за кордоном, теж щось купую. Взагалі, я не надаю уваги тому, де знаходжу ті чи інші речі. Не вичитую, що пишеться на лейбах.

Не хочеться здаватись банальним, але я беру те, що мені підходить, і те, що подобається зараз. Звісно, ціна і якість теж мають значення. Не дозволяю собі купувати зовсім божевільні речі. Взагалі у мене немає бажання витрачати великі суми на речі, на ганчірʼя. Воно того не варте. Адже, якщо людина без харизми, без настрою, то ніякий одяг, ніякий аксесуар не допоможе їй це приховати.

Через мій художній смак і, мабуть, просто бажання виділитись, зазвичай, я виглядаю досить незвично.

Настрій, звичайно, впливає на зовнішній вигляд. Є таке поняття як соціальний авантюризм. Це коли у тебе, наприклад, поганий настрій, ти одягаєш щось веселіше. Люди звертають на тебе увагу, посміхаються, повертають услід голову, тоді ти відчуваєш себе у центрі уваги і настрій покращується. Іноді ж навпаки хочеться бути непомітним і злитись з натовпом.

Купую одяг за трьома чинниками: настроєм, можливістю і потребою. Зараз одягу у мене стільки, що потреби у новому немає. Буває потреба хіба що у білизні. Все інше купується за настроєм і при нагоді.

Улюблені речі часто змінюються. Зараз це лляна сорочка з певними цікавими мені знаками. Її я придбав у Кракові за досить смішні гроші, здається, за шість євро. Є ще перстень, який зі мною вже сім років. Це був подарунок товариша.

Найдешевша річ, напевно, та, яку мені подарували, адже платити за неї не доводилось. Найдорожча ‒ теж подарована».

Секрет оригінального стилю: «Перш за все, слід виховувати у собі позитивний внутрішній настрій і світогляд. Тоді цей позитив буде виливатись на одяг, міміку, тобто він проявлятиметься у різних галузях життєдіяльності».



Рубрику веде Сергій НЕСКАЖУ
Фото Олександра КОТИСА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!