Від англійських строкачів до французьких баранчиків: волинянин розводить 12 порід кролів. ФОТО

У три поверхи в господарських спорудах розміщені клітки, в яких окремо живуть кролиці зі своїми виводками, поважні титуловані кролі, обладнані місця для народження потомства чи набирають вагу тваринки м’ясної породи, що вирощуються на продаж.

Більше 10 років, каже Юрій Веремчук з Волині, мешкають у місті, але нещодавно придбали житло у селі, тож нарешті він зможе облаштувати розплідник, про який давно мріяв, пише місцеве видання "Слово правди".

Бачив такі у Європі, коли їздив на різноманітні виставки, а також за новими екземплярами для власного господарства. У Йозефа Марко зі Словаччини, наприклад, у кролятнику навіть музика лунає та телевізор працює.

Але навіть на невеличкій території у Юрія – ідеальний порядок, а кролики дуже чисті та доглянуті. Порається коло них щодня після роботи. Жартує, що мусить працювати, бо кролівництво – це хобі, де треба більше вкладати, ніж згодом заробиш. За браком місця у минулі роки збув курей, павичів і фазанів, втім, відновити таке поголів’я можна швидко. Зараз вирощує перепілок для власних потреб, а також тримає красивих голубів. Півтора року тому у простору клітку в дворі поселив білочку, яку викупив одного чоловіка – тепер вона потішає родину, коли кумедно розгризає улюблений фундук або спить на спині лапками доверху.

А от до кроликів у господаря ставлення більш ніж серйозне. Він дбає про чистоту породи і відмінне здоров’я своїх годованців.

Любов до цих тваринок виплекав з дитинства, щоправда, тоді його родина, як і більшість сільських господарів, утримувала кролів, яких ми всі називаємо простими, хоч насправді у кожному з них є неконтрольоване змішування порід. Тоді, розповідає Юрій Веремчук, годували кроликів чим доведеться, і лише коли зайнявся їх розведенням на професійній основі, зрозумів усі помилки. Тепер господар дає корисні поради й тим, хто приїздить до нього купувати кролів. Він радить годувати тварин лише збалансованими кормами, сам таку фасовану продукцію разом з іншими кролівниками він замовляє із заводу в Кременчузі.

«Краще заплатити за корм, ніж потім втратити все поголів’я кролів через неправильне харчування. Нині вони, як і люди, похвалитись міцним імунітетом не можуть, крім того, мають дуже вразливу травну систему. Тому у великих кількостях овочі та фрукти їм протипоказані, як і різне зілля. Можна лише пригостити маленьким шматочком моркви чи яблука. Слід давати тваринам сухе сіно та зерно вівса, воду обов’язково підкислювати, наприклад, яблучним оцтом у розрахунку ложка на літр води. У жодному разі не можна перегодовувати кролів», – ділиться секретами господар та показує представників різних порід.

Ось англійський строкач – у нього характерний чорний «метелик» на носі, «окуляри» навколо очей, невеликі точки на кожній щоці, чорні вушка закінчуються біля основи правильно окресленими напівколами, незлиті плями на боках та рівна смуга на спині.

Забарвлення німецького строкатого велетня обумовлене поєднанням батьківських генів. Саме через це відбувається розщеплення за кольором, тобто у когось з потомства може з’явитися однотонне забарвлення. Також можливим є освітлення і повне зникнення малюнку у деяких особин у виводку.

Біла м’ясна порода – це кролі, які швидко ростуть і набирають вагу, їх простір дещо обмежений, аби вони менше рухалися. Вони найбільш поширені у індивідуальних господарствах, оскільки дають велике потомство і не потребують багато місця.

Французькі баранчики названі так через те, що мають характерну опуклу будову лоба. Це дуже гарні тварини, яких дехто вирощує як домашніх улюбленців. Вони мають різноманітне забарвлення і обвислі вушка, довжина яких від кінчика до кінчика по прямій має сягати 45 сантиметрів. Принаймні, такі вимоги до виставкових екземплярів. Юрій каже, що в Україні можна на пальцях однієї руки перерахувати кролівників, які мають тварин цієї породи. Вона, на відміну від багатьох інших, важка для розведення насамперед через лінькуватість та пасивність самців.

Порода кроликів «європейське срібло» (велике світле срібло) належить до м’ясо-шкіркового напрямку. Вони рівно пофарбовані у світлі і темні тони сріблястого кольору, але серед новонароджених кроленят трапляються чорні. Втім, вони можуть міняти забарвлення, тож дізнатись, якими будуть дорослі кролики, можна буде лише тоді, коли вони досягнуть чотиримісячного віку.

Кролі каліфорнійської породи мають прекрасні репродуктивні якості, високу здатність до виживання та до адаптації під будь-які умови. Основне офарблення шерсті цих тварин – біле, але хвіст, вуха й ніс пофарбовані в чорний колір. Плями повинні бути яскраво окреслені, з рівними й чіткими краями.

Щоб зібрати таку колекцію та довести поголів’я до звичних для господарства Юрія Веремчука пів тисячі, потрібні чималі вкладення. Один кролик для розплоду може вартувати від 1,5 до 5 тисяч гривень. Якщо додати харчування, облаштування місць, інші затрати, набігає стільки, що й рахувати страшно. «Ніколи не торгуюсь, бо знаю, яка праця покладена на те, щоб виростити цих кролів. Але душа болить, коли на різноманітних ярмарках господарі з сіл привозять кролів і віддають за безцінь, аби додому не везти. Неправильно так знецінювати власну працю», – розмірковує кролівник.

Найбільшим психологічним випробуванням для нього стала втрата поголів’я через геморагічну хворобу, яка одного разу уразила кролів. Аби не охопила все господарство, запобігаючи її поширенню, Юрій сам вирізав більшість тварин. Тоді, розповідає, було надзвичайно важко дивитись, як нівелюється результат його багаторічної праці. Але за деякий час життя у кролівнику пішло по-новому, народжувались та підростали малюки. До речі, більшість із цих порід характеризуються тим, що лише за кілька місяців життя тваринка виростає до дорослих розмірів і стає придатною для забою на м’ясо чи для реалізації.

Про своє господарство Юрій Веремчук може розказувати годинами. Часто обговорює різноманітні деталі свого улюбленого заняття із колегами з різних куточків України. У нашій державі є п’ять клубів кролівництва, до трьох із них Юрій вступив. Спочатку увійшов до найвідомішого ужгородського, а згодом до чернівецького та молодого львівського клубів. Основною діяльністю цих об’єднань є організація виставок, які всі власники розплідників розцінюють і як рекламу, і як майданчик для зустрічей, спілкування. І хоч поїздки на такі заходи обходяться недешево, вони є надзвичайно важливими для власників розплідників. Увесь минулий рік виставок не було, бо завадив карантин. Цього року така зустріч уже відбулась 14 лютого у Тернополі. Але приїхали на неї десь лише третина постійних учасників. Юрій їздив попри заметені дороги і складні погодні умови – такий подарунок зробив собі на день народження.

Зате пригадує, у 2019, це були масові пізнавальні заходи. Юрій відвідав багато виставок за кордоном, звідки привозив нових кролів, а своїх тварин виставляв в Україні. Одного разу він із товаришем з Сокаля привіз на виставку стільки особин, що склали шосту частину від усіх учасників. Окрім призів за найбільшу колекцію, вони отримали чемпіонів та чемпіонок з трьох порід. А ще в ході виставки Юрій почерпнув дуже багато знань про оцінювання виставкових екземплярів, адже уважно спостерігав за роботою суддів міжнародного класу.

Тепер він ще ретельніше готує своїх вихованців до виставок – слідкує за найменшим коливанням ваги і за потреби садить їх на строгу дієту, вичесує і доглядає хутро, підстригає кігтики та чистить вушка, а такожвчить кролів приймати необхідну стійку.

Після успіху на всеукраїнському рівні інакше до захоплення чоловіка стала ставитись і його дружина Катерина, до речі, знана у Володимирі майстриня з випікання пряників, які виробляє та прикрашає їх на будь-яку тему та навіть за ескізами замовників. І хоч його хобі кардинально відрізняється від її, Катя розуміє, наскільки це важливо для Юрія – реалізовувати власні мрії.

А він готовий ще більше працювати, аби на високому рівні тримати галузь, яка з невідомих причин у нашій державі не має необхідної підтримки, хоча могла б розвиватись принаймні у особистих селянських господарствах. Кролівник пригадує, що коли починав цю справу, мав багато однодумців, які з плином років відмовились від розведення кроликів – справа затратна і відповідальна. Але, запевняє, варта зусиль, бо кращого дієтичного, корисного та водночас смачного м’ясного продукту годі й пошукати.




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!