У селі на Волині зберегли старовинну традицію випікати млинці у печі

Гуто-Боровенські господині зберегли старовинну традицію приготування млинців на воді, сироватці та з тертою картоплею.

Виготовляють солоні, солодкі, дієтичні та ситні, за класичними рецептами і навіть по-американськи, пише Полісся.

Раніше Масляний тиждень називали Сирною седмицею. Дозволялося їсти тільки молочні продукти і рибу. М’ясо ж було під суворою забороною. Тож традиційно перед майбутнім постом в масляний тиждень готують різноманітні смаколики, зокрема борошняні, головними з яких традиційно є млинці.

А ось жінки із села Гута-Боровенська вважають млинці найпопулярнішою стравою в їхній окрузі, походження якої сягає ще сивої давнини, і не лише в період масниці. Рецепти місцевим господиням, розповідають тамтешні жительки, передавалися від прабабусь та найзатребуваніші із них збереглися і до наших днів.

— Печемо їх на масляному тижні щодня. А особливо багато готуємо млинчиків, починаючи з четверга сиропустного тижня, — мовить Ганна Миколаївна Самко — керівниця сільського аматорського фольклорного колективу “Приданки”.

Ганні Миколаївні неодноразово доводилось брати участь у різного роду театралізованих дійствах, пов’язаних зі святом Масниці, під час яких прославляли сонце, а з тим проводили народний ритуал — поїдання млинців, круглих як сонце. Тож і сама із дотриманням звичаїв, що давно перетворилися у повсякдення, жінка знається на випіканні смачненьких, випробовуючи при цьому різноманітні рецепти. Та найдавніший із них, зізнається господиня, прийшовся до смаку усім членам її родини.

— Страва недорога, удома завжди є усі необхідні інгредієнти для її приготування, — ділиться кулінарним досвідом і донька Ганни Миколаївни — пані Людмила Балик — очільниця місцевого осередку культури та дозвілля. — Однак, найбільш популярними у нас в селі є маленькі перепічки, або ж більші округлі млинці, що ми їх смажимо перед полум’ям в печі. Колись, як нам розповідала мамина бабуся, поставивши хліб у піч, було довго чекати, доки він стане готовим, а відтак, щоб попоїсти швидше, перед полум’ям на сковорідці виливали перепічки. Вони вирізнялись особливим смаком, оскільки спочатку для їх приготування розчиняли опару на сироватці із додаванням житнього борошна, яку залишали вистоюватись на ніч. Наступного ж дня тісто довершували сирою тертою картоплею. Такі млинці, звісно, не мали привабливого вигляду, бо ж саме борошно було темне. Проте у поєднанні із намащеними салом вони були досить ситним наїдком селянина, — додає уміла господиня.

А ось коли несподівано на порозі з’явилися гості, розповідає Людмила Миколаївна, то чи не кожна вправна господиня може швиденько приготувати страву за іншим рецептом, коли тісто “підходить” набагато швидше. В такому разі, пояснює пані Людмила, беруть кисле молоко (кефір) і додають соду та пшеничне борошно вищого ґатунку. При цьому можна експериментувати із безліччю начинок: від солоних до солодких з м’ясом, фруктами та різними поливками.

Традицію смаження млинців переймає від досвідченіших жінок сімейства тринадцятирічна донька Людмили Миколаївни — Ангеліна. Щоправда дівчина випікає панкейки — десерт із млинців, модернізованих та американського походження. За своїм складом панкейки схожі на тонкі млинці (також готуються на молоці), а на вигляд — на оладки (по товщині та пишності) із додаванням розтопленого масла. На переконання наймолодшої із жіночої половини Баликів, панкейки підійдуть і до масляної. Адже продукт, зокрема із вмістом сиру, ідеальний на сиропусний тиждень. Процес виготовлення таких млинців Ангеліна вивчала в інтернеті та згодом записала власне кулінарне відео, на якому вона готувала, а її старша сестра, тим часом, усе коментувала англійською мовою. Із власного хоч і невеликого кулінарного досвіду юна господиня ділиться деякими порадами. Тож для тих, хто має намір навчитися готувати таку смакоту, рекомендує звертати увагу на замішування тіста, яке має вистоятись перед випіканням. У такому разі воно не гуснутиме і в процесі роботи. Тістову суміш, наголошує, в жодному разі не слід заморожувати.

— А щоб млинці виходили із дірочками, тісто слід збивати за допомогою міксера, тоді воно буде насичуватися киснем, — зауважує дівчина.

Леся МІНІБАЄВА

З історії Масляної

Масляна сягає корінням у дохристиянську епоху східних слов’ян. Початок її святкування був пов’язаний із прославлянням бога Сонця Ярила (за іншими версіями “бога худоби” Велеса).

У день Масляної проводжали зиму і вітали весну. Народні гуляння супроводжувалися різними ритуалами та обрядами, деякі з яких збереглися до сьогодні. Після прийняття християнства Церква освятила язичницьке свято і наповнила його новим змістом. Відтак свято Масляної є останнім етапом підготовки до Великого посту, за час якого віряни мають наблизитися до прощення всіх образ і примирення з ближніми.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!