Біля найвищого у світі пам’ятника Шевченку Ігор Чайка і громада Ковеля оригінально вшанували Кобзаря

У ці березневі дні Україна вшановує свого національного генія - Тараса Григоровича Шевченка. Традиційно ковельчани приходять до монумента Кобзареві, аби віддати данину шани великому українцю.

Сьогодні, 9 березня, тут відбулася літературно-музична композиція “Думи Кобзаря живуть між нами», яку підготували та провели педагоги й школярі ліцею №7, - йеться на сайті Ковельради.

Цікавий, продуманий сценарій, талановите і щире читання творів славетного поета, майстерно передані сторінки його життя, діянь і помислів, сповнених жертовної любові до України, торкнулись серця кожного присутнього.

Учасникам цього дійства вдалось передати важку Шевченкову долю. Ковельчани вкотре собі нагадали про Кобзареву велич та про неоціненне багатство його творчої спадщини.

Після завершення заходу представники влади, ковельчани не поспішали залишати це особливе місце у рідному місті, обмінювались думками й враженнями, підходили до аматорів і дякували їм за професіоналізм й самовідданість.

Під час заходу до присутніх звернувся й міський голова Ковеля Ігор Чайка . А після нього він висловив ширші роздуми з приводу події й значення постаті Тараса Шевченка для України на своїй сторінці у фейсбуці: «Сьогодні біля пам`ятника, поки дивився прекрасно зрежисовану, талановиту композицію "Думи Кобзаря живуть між нами", представлену сім`єю ліцею №7, знову і знову ловив себе подумки на цих двох речах, про які й сказав після покладання квітів.

Я думав про те, що вишиті портрети Тараса Шевченка і в найскрутніші часи були у багатьох домівках українців, навіть у найпростішій хаті під стріхою такий портрет обов`язково вішали поряд з іконами.

І це була найвища данина таланту, який приходить згори раз на кілька століть. Це було абсолютне визнання того, що ця людина – це більше ніж художник, поет, письменник, філософ, мислитель в одній іпостасі. Це моральний авторитет цілого народу. Носій його цінностей.

Той, хто багато настраждався і йшов по стезі мученика.

Але, як писав Іван Франко про Шевченка «Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку».

І власне, про сам пам`ятник. Це дуже потужна історія про те, як Шевченко знову і знову об`єднує нас. Історія, яка творилася тут, в нашому Ковелі, й тривала з початку 90-х аж до 2005 року, коли монумент було встановлено.

Скільки людей виношувало ідею, щоб цей пам`ятник був у нашому місті. Скільки сил вклали в це попередні міські голови Ковеля, Анатолій Семенюк, Ярослав Шевчук, скількох людей довелося підняти, надихнути, переконати в тому, що нам потрібен цей символ. Адже це наша історія, можливість зазирнути в минуле і звірити по ньому, як по карті, майбутнє.

Це привід знову і знову переосмислювати особистість Тараса Шевченка. І це привід ніколи, ніколи не забувати, хто ми є! «Нема на світі України, Немає другого Дніпра».

Довідково: Найвищий пам'ятник Кобзареві встановлений у місті Ковелі. Його висота – понад 7 метрів, вага бронзової скульптури – близько 20 тонн. Автор монументу київський скульптор Володимир Шолудько.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!