Що таке синдром хронічної втоми та як його подолати: поради луцької лікарки

Наразі ми з вами переживаємо непрості часи: пандемія коронавірусної інфекції, перепади температур, короткий світловий день, підвищене психологічне та фізичне перевантаження. Наш організм зазвичай реагує на такі умови втомою, зниженням працездатності, роздратуванням…

Синдром хронічної втоми являє собою комплекс порушень, що характеризуються інтенсивною втомою, яка не може бути пояснена будь-яким основним захворюванням, повідомляє сімейний лікар Мельничук Вікторія на сторінці КП "Луцький ЦПМД" у фейсбуці.

Втома може збільшуватися після фізичної або розумової активності, а стан не поліпшується після відпочинку. Особливо активізується цей синдром пізньої осені та ранньою весною.

Фактори ризику синдрому хронічної втоми: вік (частіше 30-50 років); жіноча стать; перенесені захворювання, зокрема вірусні інфекції; стрес; порушення режиму сну; гормональні порушення; нераціональне харчування, гіпо- і авітаміноз; генетичні фактори; фактори навколишнього середовища; шкідливі звички.

Ознаки перевтоми:
головний біль;
підвищена втомлюваність;
хронічна дратівливість;
нервозність;
порушення сну;
загострення хронічних захворювань;
можливе виникнення артеріальної гіпертензії, виразкової хвороби, ішемічної хвороби серця.

Дієві засоби від утоми:
Повноцінний сон.
Дорослим у 18–60 років рекомендовано спати не менше 7 год на добу, дітям 6–12 років — 9–12 год, а у віці 13–18 років — 8–10 год.
Перед сном намагайтеся знизити рівень емоційного навантаження: не дивіться «гострих» телевізійних передач або фільмів. Кращою альтернативою стане приємне спілкування з близькими або улюблена книжка.

Правильно організований режим харчування відповідно до вікових потреб та енергозатрат.
Здоров’я, працездатність, активне розумове та фізичне довголіття значною мірою залежать від правильного та повноцінного харчування. Саме через їжу людина поповнює свої енергетичні запаси, а організм одержує різноманітні речовини, необхідні для нормального функціонування органів та систем.

Регулярне фізичне навантаження.
Будь-яка фізична активність — біг, плавання, катання на велосипеді, ковзанах чи лижах — принесе заряд бадьорості й позитивних емоцій. Головне, щоб такі заняття були регулярними.

Відмова від шкідливих звичок.
Куріння та алкоголь, які люди часто застосовують, щоби розслабитися, насправді виснажують організм, посилюють утому та надзвичайно шкідливі для здоров’я.

Зміна діяльності.
Намагайтеся раціонально розподіляти час роботи й відпочинку. Переключайтеся з фізичної праці на розумову та навпаки.

Розподіл завдань за пріоритетністю.
На роботі організуйте нетривалі, бажано активні паузи, в обідню перерву вийдіть на свіже повітря та прогуляйтеся пішки 20-30 хв.

Оптимізм та почуття гумору.
Неабияк впливають на здоров’я негативні емоції та душевні переживання. Намагайтеся вибудовувати взаємини між членами колективу або родини в атмосфері доброзичливості.

Хобі.
Улюблені та цікаві захоплення наповнять день радістю і сенсом.
Однак, якщо старання були марними і ваш стан здоров’я не поліпшився, зверніться по допомогу до свого сімейного лікаря чи терапевта. Можливо, причини поганого самопочуття криються глибше, а правильно та своєчасно поставлений діагноз сприятиме швидкому одужанню.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!