Велика афера: як у 1930-х роках волинян вербували до японської армії

18 вересня 1931 року внаслідок Маньчжурського інциденту, приводом до якого став підрив колій Південно-Маньчжурської залізниці, в світі розпочався потужний військовий конфлікт між Японською імперією та Китайською республікою. Це була так звана японська інтервенція в Маньчжурію, яка тривала впродовж 1931-1932 рр.

Саме японці розгорнули широкомасштабний наступ на підконтрольні Китаю території Маньчжурії й окупувала її за п’ять місяців. За розвитком військового конфлікту на Сході, слідкував увесь світ. Винятком не були й рівняни, - йдеться на сайті Центру дослідження і відродження Волині.

Одночасно з конфліктом на Далекому Сході на Волині починали відбуватися дивні події. У населених пунктах ходили так звані японські військові, які вербували місцеве населення до лав японської армії. Подібні “хвилі мобілізації”, як писала тогочасна преса, були зафіксовані в Рівному, Костопільському та Володимир-Волинському повітах тогочасного Волинського воєводста.

Що ж пропонували рівнянам “вербувальники з Японії”? Високу зарплатню, якщо вони стануть контрактниками японської армії. Але, щоб стати солдатом японської армії, потрібно було заплатити вступний внесок у доларах – це була ніби перепустка на Далекий Схід.

Плата була різна, в залежності від того, куди рівнянин планував іти на службу: у піхоту, в кавалерію, артилерію й навіть авіацію. Пік такої “мобілізації” припав на 1932 рік. У ті часи не було телебачення, інтернету, тому не довіряти військовим агентам з далекої Японії у рівнян і на гадці не було.

Як проходив процес запису в японську армію? Звісно, розпочинали з медичного огляду. “Японський” лікар оглядав охочих приєднатись до боротьби з китайцями, заглядав до горла, міряв пульс і робив якісь незрозумілі записи ієрогліфами до новенького свідоцтва. Здавалось би, пройшов огляд і можна рушати в бій. Е, ні! Наступним кроком була обов’язкова оплата. За службу в авіації – 20 доларів, у піхоті – 10, і найдорожче кавалеристами – 35.

Потому “контрактників” чекала далека подорож з портового міста Гданськ (північ Польщі) до Японії. Саме в Гданську військовим повинні були видати військову форму, ковдру, черевики, зброю і гроші на дорогу. “Японський” лікар на ламаному польському пояснював: ”До Японії поїдете морем, бо Росія не пропускає через материк”.

Можливість заробити викликали в мешканців Волинського воєводства неабияке зацікавлення. Щоб заплатити вступний внесок, люди продавали корів і коней, збирались групами й рушали до Гданська. Коли ж прибували на місце, то дізнавалися, що про існування японської військової місії там ніхто й не чув. Людей охоплював жах.

Повернувшись додому, люди скаржилися на “рекрутерів” у всі можливі інстанції, вимагаючи повернення кровних доларів. На залізничному вокзалі Рівного був навіть випадок, коли кілька десятків селян кілька діб чекали на пероні японських рекрутерів. Коли до них підійшла поліція і запитала, що вони тут роблять стільки часу, ті відповіли: ”Чекаємо на японського генерала. Він повинен був приїхати і забрати нас до Гданська. Ми до війська вступили, будемо з Китаєм воювати”.

Вочевидь, це стало останньою краплею. Після цього по всьому регіону почали розповсюджувати інформацію про те, що “вербування” до японського війська – афера року. Великий матеріал про це було опубліковано, зокрема, в травневому номері “Варшавських щоденних новин”. Звісно, ніхто ошуканим рівнянам не повернув їхніх доларів, а “японські рекрутери” також зникли в невідомому напрямку.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!