Кондитерські вироби волинянки замовляють з-за кордону. ФОТО

Кондиторські вироби Марії Жилко із Залізниці знають не лише на Любешівщині, а й далеко за її межами. Вона випікає торти, короваї, різноманітні десерти.

Про це пише Любешівська газета "Нове життя".

Прошкувати кондитерською дорогою Марія розпочала, ще навчаючись у коледжі на спеціальності «Кухар-кондитер». Однак на той час вона взагалі не мала потягу до цієї справи. Навіть перший у її житті кондитерський майстер-клас викликав у дівчини неоднозначні емоції. Бо ж поїхала туди на прохання своїх батьків. А вони, ніби у воду дивилися, бо вже тоді були впевнені: виготовлення кондитерських виробів стане справою життя їхньої доньки.

«На першому майстер-класі я познайомилася з дівчатами, з якими підтримую спілкування й досі. Це було загальне навчання по кенді-барах. Але тоді я зрозуміла, що це все дуже складно. Тому й бажання обрати таку справу не мала зовсім», – не приховуючи, розповідає Марія.

Та згодом, попри певні вагання та боязнь – вийде чи ні, вона все ж таки спробувала. Першу випічку, зокрема торти, робила для рідних. «У нас родина велика. Тому на різні свята, дні народження вони замовляли у мене торти. На той момент в основному випікала перекладанці. Оформляла просто, по-домашньому», - оповідає кондитерка.

А затим, як-то кажуть, закрутилася-завертілася справа. З кожним новим замовленням Марія відшліфовувала свої уміння, знання й щоразу пробувала щось нове. Адже в кулінарній сфері важливо постійно розвиватися.

«Велику роль відіграють майстер-класи. Тому й відвідувала їх я неодноразово. Зокрема, була на двох навчаннях по короваях і на трьох – по тортах. Звісно, фінансово вони недешеві. Але це – великий багаж знань, секретів і тонкощів приготування тих чи інших десертів і, найголовніше, – авторські рецепти», – розповідає Марія Жилко.

Наразі асортимент того, що можна замовити у кондитерки, просто вражає. Адже це – торти на будь-який смак (мусові, медові, бісквітні, пісочні з різними начинками), короваї поліські та «мастичні», різноманітні десерти для кенді-бару (тарти, зефір, попси, перекладенці, желе, макарони тощо). А їхнє оформлення – то просто фурор емоцій. Бо ж кожен виріб вражає красою, індивідуальністю та фантазією. І якщо спочатку Марія декорувала переважно лише мастикою, то тепер переконана: то вже вчорашній день. «Наразі багато оформляю цукровими, вафельними, карамельними елементами. Багато є замовлень на шоколадні оформлення, з глазур’ю та красивими патьоками. Також у моді велюрне покриття. Воно дуже гарно лягає на торт», – каже майстриня.

На запитання: яким було особливо складне замовлення щодо оформлення, то Марія зазначає, що це бурштиновий торт. «Я уявляла, яким саме він має бути. Але не знала, з чого зробити солодкі камінці. Та все ж мені вдалося», – пригадує землячка.

Звісно, такі вироби потребують необхідного інвентарю та продукції. На цьому, як наголошує кондитерка, не варто економити. Адже це відіграє одну з основних ролей. «Після кожного майстер-класу я докуповую щось із інвентарю. Продукцію в основному замовляю в інтернет-магазинах», – зазначає Марія.

Загалом кондитерська справа – не така легка, як здається на перший погляд. Адже за всією цією красою ховається монотонна праця. Аби виконати замовлення, Марії доводиться цілий день, а то й ніч проводити на ногах. «Із кухні я ніколи не йду раніше першої години ночі. Бувало, що доводилося й ночувати там. Бо я не звикла робити продукцію наперед. Максимум розпочинаю за три дні до замовлення. Звісно, мені допомагають дівчата. Але основну роботу виконую сама», – каже кондитерка.

Кенді-бари Марія переважно робить лише у закладі своїх батьків «Олеся». Тобто по виїздах не працює, насамперед через брак часу. Декорувати вишукані солодкі столи допомагає їй мама. Вона для дівчини у цьому – найбільша порадниця. «Батьки дуже підтримують мене. Та й без них я взагалі не справилася б. От, до прикладу, після останнього майстер-класу по високих тортах, мій перший такий виріб складав тато», – розповідає Марія.

Щодо тортів, то найчастіше замовляють саме двоповерхові. Бувало, що робила наша землячка на замовлення і п’ятиповерховий. Однак такий виріб не є зручним у транспортуванні. Загалом же щодо випікання тортів та інших десертів Марія наголошує: найголовніше – дотримуватися всіх технологій. Бо багато що залежить від того, до прикладу, якої температури має бути той чи інший інгредієнт.

Особливе місце у її роботі займають короваї. Пече їх Марія лише в печі, а тісто замішує руками. «Чомусь моя душа більше лежить саме до короваїв. У їхньому приготуванні важливо правильно замісити тісто. Чим більше його місиш, тим швидше воно підійде. Всі короваї роблю на опарі. І ними можна смакувати й через тиждень, вони не черствіють», – розповідає наша талановита землячка.

За день Марії доводиться самотужки вимішувати орієнтовно по 25 кілограмів тіста! Навіть важко уявити, скільки це треба докласти зусиль та часу. І, що важливо, як виокремлює дівчина, варто робити це лише з добрими помислами та любов’ю. Також Марія не обрізає короваїв. «Вийняла з печі – і яка вийшла хлібина – таку й декорую. Також, якщо лишається зайве тісто із замісу, то його випікаю і віддаю нареченим. Бо це – їхній хліб, їхня доля. Особливий попит має оформлення із прісного тіста», – каже Марія.

Бувало, що за тиждень вона робила більше двадцяти хлібинок та короваїв. Різноманітною є й географія її замовлень. Зокрема, поліський коровай побував навіть в Італії.

Загалом же кондитерія стала справою життя Марії Жилко. Адже, незважаючи на втому, певні складнощі, така праця приносить їй неабияке задоволення. Вона постійно знаходить натхнення, завжди має нові ідеї подачі своїх виробів, удосконалення їхнього смаку. Бо майстриня впевнена, що в цій справі вкрай важлива саме гармонія смаку та стилю оформлення. Адже коли виріб має красивий візуальний вигляд та унікальний смак – це, дійсно, солодке щастя. А для Марії щастя – бачити клієнтів задоволеними.

Фото з особистого архіву Марії Жилко.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!