70-річний луцький козак розповів, як боровся із коронавірусом старовинними методами характерників і сміхотерапією

«І то ж треба, щоб мій ювілей попав на пандемію коронавірусу. Урочиста академія з нагоди 70-річчя з дня народження, яку я чекав і до якої готувався 70 років, була відмінена. Проте, друзі, колеги і козаки самі приїхали і щиро вітали. Довелось накрити скромну «поляну» у «Козацькому зимівнику» і відсвяткувати за давнім українським звичаєм»

Козак Луцького куреня, почесний отаман ГО «ШКГ» Олександр Середюк написав Інформаційному агентству ВолиньPost історію своєї боротьби із коронавірусом.

Спочатку, пише, відчув, що стало гаряче, однак про те, що піднялася температура навіть і не подумав, промайнула інша думка: «Потрібно піти зранку на водопад і поспілкуватися з місцевою водоймою річкою Серна. Таку процедуру я проводжу щоранку уже понад 20 років, після того як починав займатися системою Порфірія Іванова. Це давало свої бонуси, а саме: заряджався енергією на цілу добу, уже як 15 років не мав ніякого грипу, ОРЗ тощо».

Так і зробив. Хоч наприкінці жовтня було ще не зимно, але й не тепло. Після щедрих недавніх дощів, вода на дамбі текла із всіх трьох відсіків з потужною силою. Роздягнувся і сміливо зайшов до потоку. Проте, не розрахував силу води: «З триметрової висоти вона так мене «обійняла», що я від несподіванки аж присів та ледь втримався на ногах. Забило аж дух».

Вийшов з під дамби, промокнув лише голову і почав поволі одягатися не витираючись. Розпашіле тіло дихало потужною енергією, де природним шляхом випаровувалась вода. Провів ще декілька традиційних своїх енергетичних вправ і повернувся додому.

Однак, ввечері щось відчув, щось не так, хоч відразу не зрозумів: чи то м’язи болять, чи то суглоби крутять.

«Поволі, мов удавкою, затягувала якась апатія, байдужість до всього і всіх (що до цього ніколи такого не було). А на другий день (це було у неділю), відчув що у мене не має нюху і апетиту. Змусив себе, хоч випити каву з молоком та з’їсти канапку. Тоді взяв телефон і подзвонив сімейному лікарю».

-Якщо температури не має, -відповіла лікарка,- то завтра раненько заходьте в амбулаторію.

Так і зробив.

-Щось я чую у вас хрипи в легенях,- із сумом сказала жінка. -Зробите обов’язково рентген і ось рецепт до аптеки. І обов’язково у сусідньому кабінеті зробіть негайно тест на коронавірус.

Пише, набрався сміливості і розповів, що за день перед тим, ще ходив «спілкуватися» із богинею Даною (водою) на водопад.

Медпрацівниця здивувалася і сказала, що потрібно здати ще аналіз крові та після рентгену знову до неї.

Рентген показав, що Олександр Середюк має одностороннє запалення, вірусну пневмонію.

«Коли немає температури, ліки можна приймати і на самоізоляції. А через декілька днів мене «привітали» із результатом тесту: «позитив». Паніки не було. Декілька днів інтенсивного і правильного лікування і вже відновився смак, нюх, апетит», – пише козак.

Чоловік відразу обзвонив усіх друзів і родичів, які вітали його того дня. Отаман Ярослав порадив спробувати старовинний козацький рецепт лікування: намочи на хустинку із льону горілки і подихати ротом, а носом видихати.

«Важко було таку процедуру робити. Уже хотілося випити тих 50 грамів, а не вмокати хустинку та дихати. Але здоровий глузд брав своє і я так робив, як рекомендував побратим. Та й розумів, що антибіотики і горілка не сумісні у лікуванні», – пише Олександр Середюк.
Крім офіційно лікування, народних рецептів, чоловік ще почав застосовувати методики козацьких характерників. Їх секрети відкрив вчитель і козацький цілитель Володимир Холошня.

«Ті п’ять рівнів у центрі козацького характерництва, які я проходив декілька років поспіль, не пропали даремно. Коли я іншим людям допомагаю, то я можу застосувати ці методики і на себе. Тому, маючи час і місце, не лінуючись, ці режими підключав до себе, на енергетичному і сакральному рівні, відновлюючи своє здоров’я».

В Інтернеті шукав кінокомедії і дивився щовечора, щоб якомога більше сміятися. Із книг і наукових статей, пише, давно уже знав, що сміхотерапія також стимулює позитивну енергію, відновлення клітин і підвищує імунну систему.

«Веселе серце благотворне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки»,- нагадує навіть Біблія.

Через два тижні знову здав тест. Цього разу дзвінок прозвучав швидше очікуваного терміну.

-Вітаю, у вас негативний результат,- уже веселіше прозвучало у слухавці знайомий голос лікарки.- Але ще побережіться і долікуйтеся.

«Отже, хворобу можна перемогти, навіть цю смертельну заразу. Тільки не потрібно падати духом, вірити у свої сили, слухати лікаря, не втрачати почуття гумору та оптимізму», – радить усім козак Олександр.





Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!