Їх більше немає: у центрі Луцька розмістили арт-інсталяцію із взуття, яке символізує жертв насильства

У центрі Луцька облаштували арт-інсталяцію із маленьких капців та дорослих черевиків людей, які загинули внаслідок домашнього насильства.

25 листопада на Театральному майдані розповідали про Всеукраїнську акцію «16 днів проти насильства» та згадали 32 історії із понад тисячі схожих і моторошних, що на Волині завершилися летально.

В рамках аутріч-кампанії «Не мовчи – насильство руйнує життя!» представники правоохоронних органів, департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА, Луцької міської ради, обласного центру зайнятості і громадського сектору вкотре нагадували, наскільки ж важливо боротися із насильством та не терпіти знущання, аби попередити наслідки, які можуть стати непоправними.

«Ця акція присвячена тому, аби люди більше звертали увагу на те, що насильство є правопорушенням і воно є недопустимим у нашому суспільстві. Про насильство потрібно говорити і у жодному разі не соромитися просити допомоги, як у рідних, так і у кваліфікованих фахівців. Потрібно викликати поліцію, звертатися в безоплатну правову допомогу, звертатися до департаментів, які саме працюють на профілактику таких явищ в суспільстві», – каже начальниця відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у Волинській області Ольга Шмігель.



«Нехай, які б форми насильства не були, але чим більше звернень буде і чим більше інформації донесуть до людей, які зазнають різного виду насильства, тим більше ми зможемо їм допомогти. Сподіваюся, що наша держава ніколи не потрапить у статистику тих, які мають високий антирейтинг», – виступила заступниця директора соціального захисту населення Волинської ОДА Оксана Гобод.

Директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк зауважив, що 25 листопада відзначають ще й день протидії насильства безпосередньо проти жінок, однак наголошує, що згадувати про проблему потрібно не лише сьогодні, а завжди думати про те, як убезпечити своє життя і своїх рідних.

«Легальна зайнятість – як один із елементів захисту», – переконує Романюк.



Директор департаменту сім’ї молоді і спорту Луцькради Володимир Захожий каже, що такі публічні зустрічі, акції та інсталяції – лише один із способів безпечно протистояти такому асоціальному явищу, як насильство.

«Ми повинні чітко усвідомлювати, що такі речі замовчувати неможливо. Статистика каже страшні речі, що лише 10% жінок, які страждають чи постраждали він домашнього насильства, звертаються за допомогою, а решта кажуть – потерпимо, перенесемо, а може заспокоїться і перестане, а такі моменти можуть закінчитися не другим, третім разом, а можливо і останнім», – говорить посадовець.



Представник громадської організації «Волинські перспективи» Віктор Вальчук розповів, що із цією проблемою організація працює уже 19 років.

«Насправді те, що нас надихає і мотивує працювати із цим щоденним злочином, адже не було ані дня, аби не зафіксували випадки домашнього насильства. Це історії постраждалих, в першу чергу жінок, які звільнися від цих токсичних, насильницьких стосунків і розпочали життя вільне без насильства», – Віктор Вальчук підтверджує, що попросити про допомогу і комусь розповісти – найважчий крок для постраждалої.



Інспектор управління патрульної поліції Волинської області, який тимчасово відряджений у мобільну групу протидії домашнього насильства у сім’ї Олександр Таровський розповів, що часом кількість викликів, лише по Луцьку (!), може складати до 20-ти за добу, в середньому ж отримують по 11 – 12 дзвінків.

«Бувають такі дні, коли викликів ну дуже багато. Багато людей звертаються за допомогою, оскільки вони у відчаї. Особливо, коли немає друзів чи родичів, вони змушені звертатися у поліцію. Коли приходить виклик на спецлінію «102», ми прибуваємо туди і встановлюємо усі обставини події. Важдиво у момент прибуття знати, хто ж саме насильник. Багато випадків, коли заявник і сам є кривдником. Коли ми встановлюємо цей факт, то забираємо заяву із поясненням (якщо факт спокійний). Якщо ж ні, то особу затримуємо і вже у відділі поліції складаємо відповідні адмінматеріали», - говорить поліцейський.

Він зауважив, що якщо особа більше чотирьох разів продовжує чинити домашнє насильство, то його вважають систематичним і можуть покарати кримінальною відповідальністю. В залежності від вироку суду, це може бути обмеження або позбавлення волі строком до двох років.

За статистикою найбільшу кількість викликів отримують від жінок, 30% від чоловіків, від дітей – мізер.

Натомість у інсталяції переважна більшість – саме дитяче взуття із короткими фабулами «втопила», «вбив», «викинула»….



Лучан така акція не лишила байдужими. Коли ж на екрані за спинами посадовців показували фільм про насильство, а поруч була облаштована арт-виставка, то вони уважно слухали, аби зрештою підійти до черевиків і прочитати, що ж трапилося з жінкою, яка любила ходити на підборах чи з дитиною, якій належали найменші черевички. Для них це вже була не просто арт-інсталація, це був ще один привід задуматися.

Зокрема лучанин Валерій Бурля не оминув увагою саме тих найменших, які стояли по дві пари поруч. Дітей, яким належало це взуття, задушила бабуся, аби помститися їхній мамі і полегшити життя їхньому батьку. «Лише смертна кара таким виродкам і ґвалтівникам», – каже Валерій.



ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Хочеш виясняти атнашенія, іди за угол»: як у Луцьку реагують на насилля у людних місцях. ЕКСПЕРИМЕНТ



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!