Розповіли історію кохання мусульманина з Таджикистану і волинянки

Кілька тижнів тому у Любешівському районному відділі ДРАЦС зареєстрували інтернаціональний шлюб. Волинянка Наталія Мельник стала дружиною уродженця Таджикистану Худжамурода Шовалієва.

Про долю їхнього знайомства пише Любешівська районна газета «Нове життя».

Зустрілися та закохалися молодята в чужій для обох країні. Наталя, як і багато українців, у пошуках заробітку їздила за кордон. Кілька років тому влаштувалася у Москві продавчинею в мінімаркеті, де й познайомилася з майбутнім чоловіком. Говорив чоловік російською без акценту, тож, коли згодом зізнався, що він взагалі-то таджик, дівчина спочатку й не повірила. Тим більше назвався Маратом, а не своїм офіційним іменем – Худжамурод. А секрет у тому, що юнак понад десять років проживав у Росії.

«Пройшло небагато часу від нашого знайомства, і Марат запросив мене та інших друзів на свій день народження. Ввечері він вперше провів мене додому, ми обмінялися телефонами і відтоді почали зустрічатися», – пригадала Наталка.

Щодня молодий чоловік приходив до магазину, зустрічав полісянку після роботи, старався порадувати її приємними сюрпризами. Був завжди дуже уважним і коли запрошував на побачення, то щоразу це було досить романтично. Дівчина зізналася, що вразило її й інше – доброта, щирість, працьовитість та навіть чорнявий чубо хлопця нагадував її тата. Тому досить швидко вона відчула в ньому близьку людину.

Того дня, коли чоловік їй освідчився, Наталя була втомлена після роботи, однак таки погодилася прогулятися із ним до місточка над річкою. Далі була романтична вечеря при ліхтариках, котрі приладнав там молодий чоловік, а ще – зізнання в коханні й пропозиція руки та серця з врученням обручки. Певний час знадобився обом, аби остаточно визначитися, як їм бути далі, чи дійсно стати подружжям. Адже були питання, які вони мали узгодити, аби надалі не виникало жодних непорозумінь. Наприклад, волинянка є християнкою, а її обранець – мусульманином. Врешті вирішили, що кожен залишиться у своїй вірі.

Цього року в Україну через карантин досить тривалий час заборонялося іноземцям перетинати кордон, і Марат не мав змоги особисто познайомитися з батьками та родиною Наталії Мельник. Приїхав лише восени, тоді ж і розписалися. Обоє на церемонії були у вишиванках. Дівчина розповіла, що коханий давно мріяв мати вишиту сорочку, і вона дуже хотіла її сама вишити, проте не встигла.

Нині молодята будують плани на майбутнє і проживають у Невірі. Як зізналася волинянка, Марат не боїться жодної роботи. У будівельній справі має досвід, біля її тата навчився вручну косити. А наразі взявся до виготовлення для них ліжка з дерева, для чого придбав спеціальні інструменти.

«І на техніці він розуміється, особливо побутовій. Вміє відремонтувати міксер, блендер, праску чи пилосос», – з гордістю оповідає Наталія про свою другу половинку. Та й батьки задоволені вибором доньки. Адже зять, окрім того, що добрий та роботящий, ще й дуже вихований.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!