Як працювали перші півроку волинські нардепи-мажоритарники

Народні депутати-мажоритарники від Волині за півроку діяльності напрацювали лише 15 проектів постанов та законів, з яких лише один набув сили.

Про результати моніторингу, який провели з 12 грудня 2012 року по 12 липня 2013 року, розповів регіональний координатор Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області Михайло Шелеп.

Аналітики досліджували законотворчу діяльність волинських депутатів-мажоритарників та відвідування ними сесійних засідань та комітетів.

Згідно з результатами моніторингу, народні депутати Степан Івахів, Ігор Єремеєв та Сергій Мартиняк спільно підготували сім законопроектів, а також увійшли до авторських колективів, які подали на розгляд ради чотири законопроекти, що стосувалися сільської тематики.

До слова, проекти, які готував Степан Івахів, згідно з висновками експертів, стосувалися переважно аграрної теми, а, отже, й передвиборчих обіцянок.

Самостійно Палиця подав на розгляд ради лише три законопроекти. Зокрема про володіння та використання державної мови, змін до Податкового кодексу та оптимізації повноважень органів виконавчої влади і вдосконалення дозвільної системи у сфері навколишнього середовища.

«Є певний парадокс. Євген Мельник за кількістю законодавчих ініціатив є п’ятим з п’ятірки. Але натомість він є найбільш ефективним із мажоритарників. Бо якщо ініціативи інших депутатів перебувають на розгляді комітетів, або ж Верховна рада не прийняла позитивного висновку, то проект постанови, підготовлений Євгеном Мельником, був прийнятий в цілому», - зазначає Шелеп.

Мова йде про постанову про відзначення річниці Володимир-Волинського. Зі слів Шелепа, поки що здебільшого ініціативи народних депутатів негативно оцінюють профільні управління.

Порівнювали експерти законотворчу діяльність нардепів і з їхніми передвиборчими обіцянками.

«У програмах депутатів є 138 конкретних локальних обіцянок, які можна перевірити. З них 26% - це були специфічні обіцянки для конкретного округу. Їх було найбільше. Далі були обіцянки, що стосувалися села, і третє місце займають обіцянки, пов’язані з політичною реформою», - зазначив Шелеп.

Найменше обіцянок стосувалося транспортної інфраструктури, пенсій, освіти, культури, екології та мовної політики.

Лідером за кількістю локальних обіцянок був депутат Ігор Палиця. Зокрема, як пригадав Михайло Шелеп, ще кандидат Палиця обіцяв благоустроїти кілька мікрорайонів Луцька, реконструювати стадіон «Авангард», забезпечити бібліотеки обласного центру сучасною комп’ютерною технікою, здійснити реконструкцію лікувального басейну у міській дитячій поліклініці.

А нардеп Степан Івахів обіцяв побудувати сміттєпереробний завод і відновити заповідний фонд Шацького національного парку.

Втім, до тих обіцянок, які вже реалізовують у нардепа Палиці, належить захист української мови - є зареєстрований законопроект. У Сергія Мартиняка – пункт програми про те, що сільські громади повинні перетворитися на території сталого розвитку, тобто, мати всі елементи сучасної інфраструктури.

Серед обіцянок Ігоря Єремеєва такими, що певним чином починають виконуватися, експерти назвали пункт програми про гарантії безробітним та одноосібникам допомоги і державної пенсії, проведення за державний кошт реконструкції та обладнання мереж і споруд газо-, водо- та електропостачання на селі.

Степан Івахів виступав вже з пропозиціями, що стосувалися зменшення пенсійного віку для жінок до 55 років, гарантій соціальної допомоги безробітним та одноосібникам на селі та утвердження української мови як єдиної державної.

«Волинські народні депутати враховують певним чином свої передвиборчі програми, хоча, це доволі малопомітно», - резюмував Шелеп.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!