Луцький юрист розповів, як порушують права призовників. ВІДЕО

Під час осіннього призову, який відбудеться з жовтня до грудня, до лав Збройних Сил України планують залучити 13 570 осіб.

Кого можуть призвати, хто має право на відстрочку та як порушують права призовників, – розповідає луцький юрист Тарас Гупало, пише Конкурент.

Кого призвуть та хто має право не служити

Експерт розповів, що чоловіків, які мають вищу освіту, призиватимуть на термін до 12 місяців. Інших – до 18 місяців.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 1150-р, служити підуть особи віком від 20 до 27 років (в 27 років вас призвати не можуть). Призов громадян України віком 18—19 років проводиться виключно за їх бажанням (за письмовою заявою).

Відповідно до статті 17 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за сімейними обставинами, станом здоров’я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:
непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб – громадян України, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;
неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;
дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв’язку з її смертю або за рішенням суду;
двох і більше дітей;
дитину з інвалідністю;
дружину з інвалідністю;
вагітну дружину.

Окрім цього, від призову в мирний час звільняються громадяни України:
які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час;
які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Як порушують права призовників

Окрім особливостей проведення призову, Тарас Гупало розповів про порушення, із якими можуть зіштовхнутися призовники. Він наголосив, що ніхто не має права виловлювати осіб призовного віку у громадських місцях.

Проте, на його думку, військові комісаріати можуть користуватися карантинними обмеженнями, зокрема вимогою до громадян носити при собі паспорт або інші документи, які посвідчують вашу особу.

"Якщо представники військового комісаріату здійснюватимуть так зване патрулювання у громадських місцях разом із поліцейським, який нібито має право вимагати документи, то відбуватиметься наступна ситуація: ви гуляєте, правоохоронець до вас підходить і вимагає пред’явити документи. Поки це робите, представник військкомату може виписати вам повістку", – зазначив юрист.

Щоб вберегтися від цього, Гупало радить пред'являти документи лише у випадку, коли це передбачено законом:

"Просто так перевіряти ваші документи не можна. Повинна бути чітка підстава для цього".

Інше порушення може виникати при потребі для чоловіка призовного віку змінити адресу реєстрації. У такому випадку, особа звертається до відповідних органів, наприклад, до ЦНАПУ, де подає необхідну заяву.

"Згідно з практикою, працівник може відправити вас до військового комісаріату, щоб поставити якусь відмітку у будинкову книгу чи ще кудись. Така вимога НЕЗАКОННА", – зазначив юрист.

Окрім цього, Тарас Гупало пояснив, що робити з повістками, які приходять на домашню адресу з вимогою з'явитися на медичну комісію. З його слів, призовник і справді повинен пройти медичну комісію. Проте, якщо він це зробив, і був визнаний придатним чи непридатним, то повторний медичний огляд повинен відбуватися через п'ять років. Упродовж цього часу, такі повістки надходити не повинні.

Більше детально про особливості призову дивіться у відеоблозі Тараса Гупала:

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!